Петрицький Анатолій Галактіонович – визначний український художник-авангардист, сценограф-новатор, самобутній живописець та ілюстратор. Митець отримав всі можливі нагороди: Звання заслуженого художника УРСР, Заслуженого діяча мистецтв СРСР, Народного художника СРСР та двічі лауреата Державної премії УРСР.

Народився 31 січня 1895 року в Києві у сім’ї залізничників. Важкі, бідні дитячі роки, сирітський притулок, залізничне училище не збороли вразливу натуру юнака і його тяжіння до творчості.

У 1912—1918 роках навчався в Київському художньому училищі, був учнем Василя Кричевського. Паралельно навчався у студії Олександра Мурашка.

Експонувати свої роботи почав з 1914 року. У 1916 році відбувся його дебют як театрального художника.Головний художник Молодого театру Леся Курбаса (1917—1919). Оформив більшість вистав театру, зокрема «Осінь», «Кандіда», «Затоплений дзвін», «Різдвяний вертеп» тощо. 

В 1926 році Анатолій Петрицький створив картину «Інваліди» («Мати»). Ця робота брала участь у Венеціанському бієнале 1930 року. Пізніше картина успішно виставлялась в європейських та американських галереях.

У 1927 році був одним із засновників (разом із письменниками Гео Шкурупієм, Дмитром Бузьком, Леонідом Скрипником, Олексієм Полторацьким, Олексою Влизьком та художником Вадимом Меллером) футуристичної організації “Нова генерація”. 

Був головним художником Першого державного драматичного театру УРСР й Української музичної драми у Києві. Займався художнім оформленням книжок і журналів. Входив до літературних об’єднань «Біла студія» (1918) і «Фламінґо» (1919). 1922 року А. Петрицький поїхав до ВХУТЕМАСу навчатися новому революційному мистецтву, працював у театрах Москви, а потім повернувся в Україну, Харків і творив свої визначні постановки “Сорочинський ярмарок” та “Вій”.

Понад 600 ескізів костюмів та декорацій до 54 вистав А.Г. Петрицького належать до зібрання Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, вони комплексно презентують сценографічну спадщину митця з перших кроків, експериментів до класичного оформлення сценічного простору у всесвітньо відомому ансамблі танцю П. Вірського. Окремі твори зберігаються в Національному художньому музеї. 

Джерела:

  1. Анатоль Петрицький [Текст] : Театральні строї та декорації. Зі збірки музею театрального, музичного та кіномистецтва України: Альбом / Упоряд. Т.Лозинський, Т.Руденко; Ред. А.-М.Волосацька; Передм. Д.Горбачова; Вст. ст. Т.Руденко. – К.-Львів : В.-во “Майстер книг”, 2012. – 342 с.
  2. Петрицький Анатолій
  3. Анатолій Петрицький: від сироти до звання народного художника
  4. Незникла Атлантида. Анатоль Петрицький