Сьогодні виповнюється 180 років від дня народження українського живописця-пейзажиста і педагога грецького походження Архипа Куїнджі.

Архип Куїнджі – один із найнезвичайніших та найвидатніших пейзажистів другої половини XIX століття. Його називали «художником світла», а все тому, що він умів передати світлові потоки так, що вони «оживали» й мінилися на полотні.  Його роботи купували колекціонери та члени імператорської родини, а на виставках шикувалися черги, щоб побачити нові шедеври.

Архип Іванович Куїнджі народився 1841 року в селі Карасівка, передмісті Маріуполя. Його батько був шевцем на прізвище Єменджі, що татарською означає «трудова людина» (до речі, в родині говорили татарською). Це ж прізвище мав у метриці й Архип. Сім’я жила бідно. Рано втративши батьків, хлопчик мав працювати з раннього дитинства. Він захоплювався живописом і малював на всьому, що потрапляло під руку – на стінах, парканах і клаптиках паперу. Архип мріяв навчитися малювати професійно, тож відправився у Феодосію до відомого художника Івана Айвазовського. Куїнджі прибув до тихої Феодосії влітку 1855 року. Його вразило море, екзотична краса землі. Оскільки Айвазовського на той час у місті не було, з Архипом почав займатися його учень і копіїст Адольф Фесслер. Та до серйозних занять так і не дійшло, тож Архип повернувся додому. 

Юнак мріяв про вступ до Петербурзької Академії мистецтв, кілька разів складав іспит і, нарешті, став «вільним слухачем». У 27 років він отримав звання вільного художника і взяв собі прізвище «Куїнджі» («людина золота») – це данина сімейному переказу, за яким дід художника був ювеліром. Згодом Архип Куїнджі став дійсно ювеліром живопису. Слава прийшла до митця в 1876 році після демонстрації новаторського полотна «Українська ніч».  Нічний пейзаж з українськими хатками, що світяться в місячному сяйві, викликав захоплення у публіки.

Куїнджі увійшов до гурту «передвижників» і постійно шукав нових відтінків і нових способів перенести побачене на полотно. Ще однією новинкою митця стала незвичайна презентація полотен – моновиставки влаштовувалися в затемнених залах, а на картину спрямовувався потік світла, щоб робота переливалася кольорами. Роботи Архипа Куїнджі були виставлені на Всесвітній виставці в Парижі, де отримали чимало схвальних відгуків. Сенсацією в Петербурзі стала виставка однієї картини «Місячна ніч на Дніпрі». На дві години щонеділі художник відкривав бажаючим двері своєї майстерні, а петербурзька публіка займала чергу ще в суботу.  

Митець займав посаду викладача в Петербурзькій Академії мистецтв, був професором і дійсним членом Академії, керівником художньої майстерні. Незалежний і самостійний, твердий у своїх поглядах і переконаннях, він мав багато заздрісників. Уважний і доброзичливий до інших, Архип Іванович завжди прагнув допомогти кожному морально та матеріально. Коли студенти задумали створити Товариство імені А.Куїнджі, художник передав у його власність усі свої картини та гроші, а також землі в Криму, що належали йому.

У 40 років, коли слава Куїнджі досягла апогею, митець раптом замовк. Упродовж 20 років він не презентував жодного твору. Зачинившись у майстерні, художник нікого не пускав до себе, зробивши загадкою свою творчу діяльність. Лише в 1901 році митець уперше за багато років виставив свої нові полотна – «Вечір на Україні», «Христос у Гефсиманському саду», «Березова роща» та влаштував свою останню публічну виставку. Після цього ніхто не бачив нових робіт живописця до кінця його життя.   

Джерела:

  1. Колекція “Великі художники”: в 30 т. Т. 5: Архип Куїнджі – К: ЗАТ “Комсомольська правда – Україна”, 2010. – 48 с.: іл.
  2. https://uamodna.com/articles/arhyp-kuyindzhi-spravzhniy-yuvelir-zhyvopysu/ – Архип Куїнджі. Справжній ювелір живопису.
  3. https://dovidka.biz.ua/arhip-kuyindzhi-korotka-biografiya-ta-tsikavi-fakti/ – Архип Куїнджі
  4. https://calendate.com.ua/person/402 – Архип Куїнджі