«Смугастий рейс» Маргарити Назарової

Маргарита Назарова – легендарна дресирувальниця хижаків, яку називали «королевою тигрів» і «принцесою цирку». Мініатюрна красуня з блакитними очима і променистою посмішкою з легкістю входила в клітку з ведмедями і  клала руку в пащу тигра.

Маргарита Петрівна Назарова народилася 26 листопада 1926 року в м. Царське село (нині Пушкін) у родині лісника. Якось батько приніс із лісу маленьке ведмежа, що лишилося без матері. Дівчинка доглядала його, годувала і вчила танцювати. Це був її перший досвід дресирувальниці. Під час німецько-радянської війни Маргарита була відправлена на примусові роботи до Німеччини. Спочатку дівчина служила прислугою в багатому домі в Гамбурзі, а потім виступала в місцевому кабаре танцівницею. З Німеччини артистка повернулася до Латвії, де мешкала її родина. Дівчина стала виступати в кордебалеті і згодом одружилася з директором театру Костянтином Костянтиновським.

Переїхавши до Москви, подружжя стало виступати на цирковій арені. Маргарита за підтримки чоловіка випробовує себе в ролі дресирувальниці. Її улюбленцем на довгі роки стає тигр Пурш. Приборкувачка змалечку  вигодовувала його з пляшечки – у таких умовах тигри виростають абсолютно ручними. Пурш був по-справжньому унікальним: М.Назарова виводила його гуляти на повідку, купалася разом з ним у річці і катала тигра в машині, навіть водила до ресторану.

У 1954 році артистка знялася (дублером Людмили Касаткіної) у фільмі «Приборкувачка тигрів». Тоді ж отримала серйозну травму від свого Пурша: граючись бантом на голові власниці, він пошкодив їй скроневу артерію. У 1961 році вийшов фільм «Смугастий рейс», у якому Маргарита виконала головну роль. Стрічка принесла артистці приголомшливий успіх. А оскільки вона була першою у світі приборкувачкою тигрів, то про неї писала вся світова преса. Глядачі із захопленням спостерігали, як відважна красуня ніжиться на «килимі» з живих тигрів, плаває з ними в морі і тягає їх за хвости, як кошенят. Вона була втіленням радянської мрії, в основі якої лежала казка про Попелюшку.

Маргарита казала, що входити в клітку їй ніколи не було страшно. Адже вона завжди знала: за її спиною стоїть Костянтин, готовий прийти у будь-який момент на допомогу. Після смерті чоловіка популярність артистки пішла на спад. Ручний тигр Пурш – єдиний, хто беззаперечно слухався Маргариту, – помер. А інші тварини поводилися агресивно. У 1983 році М.Назарова вийшла на манеж в останній раз. Після вистави тигр, який так і не визнав в артистці ватажка, кинувся на приборкувачку і порвав кігтями спину. Працювати артистка більше не могла. Естафету прийняв син Олексій, який теж став дресирувальником. Останні 20 років життя зірка манежу провела, відгородившись від світу. Померла на 79-му році життя в бідності і самотності.

 Долі видатної дресирувальниці присвячений телесеріал «Маргарита Назарова», що вийшов на екрани в 1916 році.

Джерела:

1. https://ygashae-zvezdu.livejournal.com/288067.html – Зірка «Смугастого рейсу»
2. https://stuki-druki.com/authors/Nazarova-Margarita.php – Маргарита Назарова
3. https://www.cosmo.ru/stars/krupnim-planom/ukrotitelnica-tigrov-margarita-nazarova-tragediya-sovetskoy-cirkachki/ – Приборкувачка тигрів Маргарита Назарова

Звір Олександр

Звір Олександр Михайлович — художник, майстер художнього скла, педагог, яскравий представник експериментальної течії львівської школи скла. 

Народився Олександр Михайлович 31 жовтня 1953 року у селі Нова Скварява Жовківського району Львівської області. Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. І. Труша (1973); відділення художнього скла Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва (1981). Викладачі: Бокотей А.А., Лозинський М.І., Драган Т.М., Галицький Б.І., Рижанков В.Г.

• Співзасновник Українсько-американського товариства художників «Доля» (1989);
• Член Національної спілки художників України (1998);
• Лауреат обласної мистецької премії імені Зеновія Флінти за кращу мистецьку виставку року (1999);

З 1981 – викладач кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв. З 1996 – завідувач цієї кафедри.
З 2007 – професор.

У 2006 р. рішенням Президії академії мистецтв України нагороджений почесним дипломом “За вагомий внесок у розвиток мистецької освіти”.
У 2011 р. отримав срібну медаль НАМ України за значні творчі, наукові та педагогічні досягнення.
У 2013 р. отримав почесний диплом мера Львова за творчу та педагогічну діяльність.

Від 1981 – учасник міжнародних симпозіумів з гутного скла (Львів), всеукраїнських та зарубіжних виставок. Відомі роботи художника: «Білі постаті», «У смугастому», «Двоє», «Червоне і чорне», «Хаос», «Зустріч», «Ходячі голови», «Полянські химери», «Чаша Ірода», «Ніби птахи».

Окремі його твори зберігаються у Львівському музеї скла, Національному музеї у Львові, Галереї українсько-американського товариства художників «Доля» (м. Чикаго, США), Міжнародному центрі скла (м. Ванн-ле-Шатель, Франція).

Упродовж чотирьох десятиліть Олександр Михайлович підготував цілу плеяду митців українського склярства, серед яких уже добре відомі в Україні й за її межами Андрій Петровський, Остап Іванишин, Ольга Турецька, Евеліна Тринцолин, Еліна Білоус, Стас Кадочников, Гах Ірина, Фіголь Олексій, Принада Орест .

Джерела:

1. Декоративне мистецтво України кінця XX століття. 200 імен [Текст] : Альбом-каталог / Чегусова, Зоя; Худож. Н.П.Бондаренко. – В суперобкладинці. – К. : Атлант ЮЕмСі, 2002. – 511 с.
2. Звір Олександр Михайлович
3. Звір Олександр Михайлович
4. Олександр Звір
5. «Провокативна простота»