Сьогодні виповнюється 250 років від дня народження геніального німецького композитора і піаніста Людвіга ван Бетховена. З цієї нагоди хочеться пригадати життєвий і творчий шлях одного з найбільш виконуваних  музикантів у світі.

«Музика повинна викрисати вогонь із людських сердець»,  –  був упевнений музикант. Його твори знаходять відгук у людських серцях. Тому, хто хоча б раз чув його геніальні творіння, важко повірити в те, що більшість із них композитор написав в умовах повної втрати слуху.

Людвіг ван Бетховен народився в  1770 році в Бонні в сім’ї придворних музикантів. Батько жадав своєму синові слави, тож рано розпочав займатися його музичною кар’єрою. Виступати на сцені Людвіг почав у дуже юному віці, і вже в 13 років був зарахований клавесиністом у придворний оркестр. Також хлопчик давав приватні уроки з музики, та все ж більшу частину свого часу присвячував творчості. У цей час доленосною стала зустріч із Моцартом, який, почувши гру Людвіга, захоплено вигукнув: «Зверніть увагу на цього юнака! У майбутньому увесь світ заговорить про нього!». У 1792 році Бетховен переїхав до Відня, що впродовж двох століть вважався одним із найбільших музичних центрів Європи. Тут Людвіг почав виступати в аристократичних салонах як віртуоз-піаніст і одразу заслужив любов публіки. З його майстерністю не могли зрівнятися інші піаністи того часу.

Однак благополуччя талановитого композитора незабаром порушується  важкою недугою. З 26 років Бетховен почав втрачати слух. Лікування не допомагало – хвороба невпинно загострювалась. Композитора охопив  відчай.  Людвіг усе частіше задумується про смерть, а біль від того, що він не здатний чути власну музику, переростає у бажання вчинити самогубство. Проте любов до життя, думки про те, що він може принести іншим радість, перемагають особистий розпач. Під впливом хвороби музикант із життєрадісного і товариського перетворився на похмурого і віддаленого від людей, усього себе віддаючи музиці. У цей час Людвіг вражає публіку новим геніальним твором із символічною назвою «Героїчна симфонія». Один за одним виходять його нові музичні твори, з’являється найграндіозніша з фортепіанних сонат композитора «Апасіоната»,  а особисту драму – нерозділене кохання до своєї учениці –  композитор втілює у знаменитій п’єсі – багатель «До Елізи».  Твори митця насичені небувалою силою драматизму, емоційною глибиною, філософським сприйняттям дійсності.

Композитор писав у всіх існуючих в його час жанрах. Найбільш значними в його спадщині вважаються інструментальні твори: фортепіанні, скрипкові і віолончельні сонати, концерти для фортепіано, для скрипки, квартети, увертюри, симфонії, хорові твори. Єдина опера Бетховена — «Фіделіо» стала одним із найзначніших явищ у музично-драматургійному мистецтві 19 ст. Бетховен  у своїй творчості звертався і до української народної пісні, яка опинилася в полі зору німецького композитора внаслідок знайомства із сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії. Музикант у своїй творчості використав мелодії пісень «Ой надворі метелиця», «Одна гора високая», «Їхав козак за Дунай», мелодію танцю «Козачок».

За три роки до смерті Людвіга ван Бетховена колеги організували великий концерт із його творів. Маестро не чув захоплених вигуків публіки та бурхливих оплесків, а зрозумівши захват слухачів, знепритомнів від хвилювання. Тоді композитор уже не чув жодного звуку.

Джерела:

  1. Корганов В. Бетховен. Біографічний етюд. – М.: Алгоритм, 1997. – 813 с.
  2. https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/lyudvig-van-bethoven-1770-1827 – Людвіг ван Бетховен
  3. https://lib.oa.edu.ua/funds/music/romantyzm/ludwig-van-beethoven – Бетховен, Людвіг ван
  4. https://muzabetka.com.ua/biograf_beethoven.html – Людвіг ван Бетховен