Одного з найбільших ілюзіоністів XX століття, неперевершеного маніпулятора Арутюна Акопяна за кордоном називали не інакше, як дивом. Артист був настільки вправний, його рухи рук були такі невловимі, що це викликало подив навіть у колег-професіоналів.

Арутюн Амаякович Акопян народився 25 квітня 1918 року в містечку Ігдир, що на кордоні Вірменії з Туреччиною, у родині коваля. Цього ж року в Туреччині розпочався геноцид вірмен, і сім’я Акопянів із шестимісячним малям на руках вирішила втекти до Вірменії. У цей період Арутюн втратив матір. Пізніше батько одружився вдруге. Мачуха не злюбила хлопця, тому дитинство Арутюна було важким. За бажанням батька, юнак вступив до Московського інституту землеустрою. Навчаючись, раптом усвідомив, що душа лежить до іншої справи. Якось студент Арутюн прийшов на естрадний концерт. Він уперше побачив виступ фокусника, який діставав речі з абсолютно порожнього ящика без дна. Юнака видовище вразило настільки, що в антракті він пробрався за куліси і забрався в ящик, намагаючись розгадати секрет фокусу. Після цього випадку Арутюн весь свій вільний час віддавав вивченню фокусів. Згодом, закінчивши факультет естрадного мистецтва ГІТІСу, він став артистом-професіоналом. Через роки наполегливих ​​тренувань рук, які нерідко тривали по 14-16 годин на добу, він став фокусником-маніпулятором і зміг вже складати програми виступів, які майже не вимагали реквізиту.

Арутюн Акопян виходив один на порожню сцену і впродовж півтори години утримав зал у напрузі: на очах у публіки він міг до нескінченності рвати й різати папір, який при цьому залишався цілим, робити дивовижні речі з картами і діставати невідомо звідки цілу купу великих грошових купюр. Артист також знімався в кіно. У 1955 році дебютував у ролі фокусника Альфельбаума у ​​фільмі «Княжна Мері». Його можна  побачити також у картинах «Карнавальна ніч» (фокусник), «Тегеран-43» (фотограф Мустафа) та ін. Ім’я Арутюна Акопяна було широко відомо в усьому світі. Він зачарував своїм мистецтвом жителів Марокко, Таїланду, Камбоджі, Югославії, Франції, Сирії, Бангладешу, Японії. Він став одним із перших радянських артистів, що ще в середині 1950-х став привозити величезні суми валюти, зароблені на концертах за кордоном. Гроші він передавав до Фонду миру, надавав фінансову допомогу постраждалим від стихійних лих.

Ілюзіоніст охоче ділився з публікою секретами своїх фокусів, які описував у своїх книгах. Постійною асистенткою артиста була його дружина Лія, блискуча співачка. Їй пророкували велике майбутнє в опереті, проте все своє життя вона присвятила родині та кар’єрі чоловіка. Син Арутюна Акопяна – Амаяк – пішов по стопах батька і отримав славу чудового ілюзіоніста, маніпулятора й популярного актора кіно.

Джерела:

  1. Акопян А. Даю уроки чародійства: Науково-популярна література/ Худож. Р.Сайфуллін, А.Суханов, В.Шишков. – М.: Дит. літ., 1993. – 287 с.: іл.
  2. https://stuki-druki.com/authors/Akopyan-Arutyun-fokusnik.php – Арутюн Акопян
  3. https://aif.ru/culture/person/vezhlivyy_obmanschik_glavnyy_mag_sssr_arutyun_akopyan_nachinal_stroitelem – Ввічливий обманщик
  4. http://chtoby-pomnili.net/page.php?id=1166 – Акопян Арутюн Амаякович