Африканський цирк

Африканський цирк «Мама-Африка» ( Mama Africa ) – один із найпопулярніших і найлегендарніших цирків світу. Це нова і динамічна вистава, яка демонструє найкращі таланти з африканського континенту. Колектив із 40 акробатів, повітряних гімнастів, жонглерів, ходулістів, клоунів, музикантів представляє вражаючі номери – справжній тріумф енергії, сили, спритності й гнучкості, що захоплюють і підкорюють серця глядачів.

Першу виставу «Мама-Африка» континент побачив у 2008 році. А через рік, у Танзанії, стартував перший світовий тур трупи. Засновником цирку став колишній акробат, нині продюсер трупи Уінстон Раддл, який хотів зруйнувати популярний африканський міф, що артист не зможе прогодуватися одним лише своїм мистецтвом.  Узимку, ближче до Різдва, безрозсудні африканці їдуть з гастролями на захід. Тут на них чекають змерзлі європейці, що скучили за літньою екзотикою. Трупі навіть вигадали нову назву – «цирк почуттів». Реклама цирку Mama Africa строката, як костюми танцівниць: «Заходьте в шапіто – і ми вразимо вас. Ми здивуємо вас. Ви будете соватися на кріслах і хапатися за серце. Ми змусимо вас сміятися. На вас чекають гострі відчуття, дивовижні костюми, музиканти й барабанщики!»

Незвичайна африканська трупа відрізняється від європейських цирків як ананас – від брюссельської капусти. Тут можна побачити традиційні африканські танці й національну хореографію, а глядачів витягують на сцену і змушують крутити стегнами і грати на барабанах. Тут вирують нестримна енергія і радість життя, незрозумілі європейцям. Кожен із артистів родом зі Східної Африки: Кенії, Сомалі, Ефіопії, Мадагаскара та інших країн, що пахнуть какао. Усе починається, коли в шапіто гасне світло. П’янкі звуки оркестру. Музиканти в строкатих пов’язках. Ноги танцюристів в шаленому, гіпнотичному ритмі. Танцівниця обертає ногами розмальований широкий стіл, за нею виносяться еквілібристи й жонглери. Ось гнучкий гімнаст палить цигарку, утримуючи її в пальцях ніг і при цьому стоячи на руках. Ось тонкий, майже прозорий хлопчик-змія згортається в котушку і забирається в скляний куб, куди, здається, не просунеш і голову.

«Мама Африка» не використовує у своїх шоу-програмах тварин.

Глядачів притягує Африка – не виснажена й голодна, а яскрава, здорова й квітуча. Африка, яка дарує радість життя і незабутній світ відчуттів.

Джерела:

1. http://www.circuses.su/cirki/mama_africa/ – Mama Afrika, Східна Африка
2. https://www.piletilevi.ee/rus/news/news/unikalnoe-cirkovoe-shou–mama-afrika/ – Унікальне циркове шоу «МаМа-Африка»
3. https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/top-5-cirkov-bez-zhivotnyh-akrobaty-razlivayut-chay-nogami-i-tancuyut-rok-n-roll-725647.html – Топ-5 цирків без тварин

Музей Волинської ікони

Музей волинської ікони в Луцьку, відділ Волинського краєзнавчого музею, відкритий у серпні 1993 року. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Збірка музею нараховує більше 1,5 тис. пам’яток сакрального мистецтва, а саме понад 600 ікон XVI-XIX ст., предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративну різьбу (царські врата, кіоти ікон) та скульптуру.

Створення колекції пов’язане з іменем відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського (1904-1986), який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збору історичних і культурних пам’яток у храмах Волині.

Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь.

У залах музею експонується біля 100 творів іконопису XVI – XVIII ст., які характеризують розвиток волинського малярства в цілому, його напрямків і течій, дозволяють простежити основні етапи становлення волинської малярської школи.

XVI століття представлене іконами “Спас у славі”, “Розп’яття”, “Юрій Змієборець”. Про майстерність волинських іконописців XVII ст., різноманітність стилів, творчої манеи, малярських осередків свідчать ікони “Зішестя Святого Духа на апостолів”, “Різдво Богородиці” та “Вознесення пророка Іллі”, “Зішестя до пекла”, “Св.Варвара з житієм”.

Діяльність монастирських іконописних осередків на Волині у XVII – поч.XVIII ст. представлена творчістю Волинського іконописця 1630 р. (ікони “Юрій Змієборець”, “Покрова Богородиці”, “Богородиця Одигітрія”); Майстра ікон з Михнівки (ікони “Різдво Богородиці”, “Причащання Святого Онуфрія”). 

Вершиною професійного малярства Волині є твори видатного українського живописця Йова Кондзелевича, в яких органічно поєднані східна та західноєвропейська іконописні традиції. В експозиції можна побачити роботи Йова Кондзелевича – одвірки дияконських та царських врат 1696 р., ікони “Спас Вседержитель” та “Святий Георгій”, фрагменти пророчого ряду іконостасу.

Підписний апостольський ряд 1750 р. відкриває імена обдарованого народного маляра Слави Михальського та його сина Томаша. їх творам та іконам “Свята Катерина”, “Коронування Богородиці”, “Святий Миколай” притаманні яскрава декоративність, елементи світськості, портретність ликів окремих персонажів.

У музеї щороку влаштовуються виставки з музейних фондів та приватних колекцій. Музей волинської ікони відомий в Україні і за її межами.

Віртуальна екскурсія Музеєм волинської ікони

Перейти до віртуальної екскурсії

Джерела:

1. Музей волинської ікони [Текст] : Книга-альбом / Авт.-упоряд. В.С.Александрович, С.І.Василевська, А.П.Вигодник та ін. – К. : АДЕФ-Україна, 2012. – 400 с.
2. Музей волинської ікони 
3. Музей волинської ікони в Луцьку