В історію світового цирку назавжди увійшли імена братів Василя та Олександра Ялових – акробатичного дуету з Києва, яскравих і талановитих виконавців унікальних, найскладніших трюків. Брати Ялові започаткували професійну школу циркового мистецтва в Україні, яка визнана однією з найсильніших у світі шкіл з підготовки артистів цирку.

Хлопчики народилися у великій і дружній сім’ї (Василь – у 1917 році, Олександр – у 1919-ому), що мешкала в Києві на Володимирській вулиці. Батько був садівником і дивився на захоплення молодших синів крізь пальці. А хлопці просто марили цирком. Якось брати побували на цирковій виставі і прийшли в захват від виступу акробатів. І вже наступного дня вони удворі почепили канат і трапецію й розпочали тренування. Через деякий час, разом з іншими «одержимими», організували власний дворовий цирк – з манежем та місцями для публіки (пізніше звідси вийшло немало чудових артистів). Улітку діти займалися на Трухановім острові, куди одного разу завітав уславлений режисер радянського цирку А.Г. Арнольд. Уподобавши номер хлопчиків Ялових (Василю тоді було 13 років, а Олександру, який в дуеті став верхнім, – всього 11), режисер запросив їх до Київського цирку. Спочатку брати виступали в опереточних костюмах гладіаторів. На дітях цей маскарад виглядав дуже комічно, та недовіра у глядачів відразу розвіювалася, адже діти працювали серйозно, без послаблень на вік, трюк ішов за трюком. На відкриття зимового сезону артистів відправили до Московського цирку, а згодом – до Ленінграду.

Вже тоді, у тридцяті роки минулого століття, було зрозуміло: брати Ялові – унікальне явище в історії цирку. Зазвичай трюки силової акробатики виконувалися артистами послідовно – трюк, поклон. Брати Ялові з комбінації в комбінацію переходили плавно, легко, не розриваючи внутрішньої драматичної і зовнішньої фізичної дії. Василь Яловий був єдиним акробатом, який виконував по колу манежу 25 арабських сальто. А «японський кульбіт» – одну з найскладніших комбінацій силової акробатики, артисти настільки ускладнили, що й досі «японський кульбіт» братів Ялових лише намагаються відтворити. Не дивно, що на афіші артистів до слова «акробати» додався допис «рекордсмени». Оригінальним і унікальним у ті часи було виконання трюку «копфштейн» -збереження рівноваги, стоячи на голові, без допомоги рук, що виконується на голові або на руці партнера. Дует став надзвичайно популярним. Директори цирків усі геть пересварилися, намагаючись придбати номер хлопців у свої програми. Під час Другої Світової війни Василь та Олександр були на фронті, брали участь у звільненні Києва та правобережної України, дійшовши з боями до Чехословаччини. Після війни одразу розпочали тренування, щоб повернутися в цирк. Вони повністю відновили свій номер та продовжували експериментувати в жанрі силової акробатики. Паралельно з роботою в цирку, брати вступили до Київського музичного училища на відділ духових інструментів. Згодом у свій акробатичний номер включили саксофон, поєднавши гру на музичних інструментах з трюками.

Тривалий час брати виступали в образі мексиканських ковбоїв: широкі брюки, шкіряні пояси,  хустки на головах. Експериментували і з українським народним стилем – підбирали відповідну музику, костюми. 1953 року брати Ялові представляли Україну в Фінляндії. Згодом відбулися гастролі Англією, Шотландією та Північною Ірландією. Потім підкорили Болгарію, Німеччину, Угорщину, Чехословаччину, Ємен, Єгипет та Лівію.

На сьогодні щороку за вагомий внесок у розвиток циркового мистецтва столиці діячам культури присуджується  премія «Київ» імені братів Василя та Олександра Ялових

Джерела:

  1. http://kmaecm.edu.ua/?view=yalovye_brothers – Брати Ялові
  2. http://www.ruscircus.ru/bratya_yalovye_678 – брати Ялові
  3. https://www.interesniy.kiev.ua/s-truhanova-ostrova-na-manezhi-mira/ – З Труханова острова – на манежі світу