Один із символів Києва, найстаріша збережена оборонна споруда Русі, головний в’їзд до древнього міста – такими є Золоті ворота, одна з головних пам’яток української столиці.
За літописом Нестора Літописця, дата завершення будівництва воріт – 1037 рік. Їх основним завданням була оборона головного в’їзду в місто від монголо-татар. Тому ворота були укріплені, виготовлялися із застосуванням каменю та обпаленої глини. За новітніми дослідженнями архітектурної пам’ятки будівництво київських укріплень із Золотими воротами було розпочате ще Володимиром Великим, а завершене його сином Ярославом Мудрим.
Ярослав звів на них церкву Благовіщення, освячену в 1022 році. Її маківка була позолочена, а про багате оздоблення стін церкви свідчать знайдені археологами залишки фресок і уламки смальти. «Місто Ярослава», розташоване на Старокиївській горі, вражало своєю величчю і було найбільшим населеним пунктом тогочасної Європи. Територія площею понад 60 га була огороджена валом висотою у 16 м заввишки і шириною біля основи до 30 м. Зовні місто захищав величезний рів. Фортифікація, що загальною довжиною була приблизно 3,5 км, мала три брами, через які можна було потрапити до столиці. На заході і сході було споруджено дерев’яні ворота, що називались Львівські та Лядські. Парадний же вхід до столиці Київської Русі вражав гостей своєю міццю й розкішшю. Золоті ворота отримали свою назву за аналогією із константинопольськими, адже вони виконували не тільки оборонну функцію, а й уособлювали незалежність і могутність країни. Володіти ними – означало взяти Київ. Ворота захищали стольне місто протягом восьми століть, і за цей час з їхнього боку Київ жодного разу не був узятий. У 1240 році під час нападу монголо-татар біля Золотих воріт відбулися бої, про які свідчать археологічні розкопки. Дослідники знайшли велику кількість скелетів, метальних ядер. Але все ж взяти захисну споруду завойовники не змогли. Протягом століть через Золоті ворота в місто в’їжджали купці та посли, звідси урочисто відправлялися в похід князівські дружини і їхали в далекі країни великокнязівські дочки – майбутні королеви європейських країн. Біля Золотих воріт в 1648 році кияни зустрічали гетьмана Богдана Хмельницького, що повернувся з перемогою після битви під Жовтими Водами.
З плином часу споруда руйнувалася, і вже у ХVІІІ сторіччі являла собою руїни. Було прийнято рішення засипати їх землею, для збереження. І так вони пролежали понад 80 років. У 1832 році, при знесенні валів, ворота були розкопані, і почалося їх археологічне дослідження. Цар Микола І, оглядаючи відкриті руїни, зауважив, що «пам’ятник вартий збереження». У 1834 році на день народження імператора відбулося урочисте відкриття і освячення воріт. З того часу Золоті ворота стали для киян та гостей міста однією з улюблених пам’яток старовини, візитною карткою Києва. Ворота з тих часів кілька разів зміцнювалися, але руйнування старих стін ішло невблаганно – і через півтора століття було вирішено відтворити початковий вигляд воріт, накривши їх спеціальним павільйоном, який імітує стародавню споруду. При будівництві максимально відтворювали технології тисячолітньої давності.
Зараз у триярусному павільйоні воріт розташований музей, присвячений видатній будівлі та загалом фортифікації стародавнього Києва. Центральною частиною експозиції є фрагменти справжніх стін воріт. Є можливість піднятися на оглядові майданчики, а також до церкви Благовіщення, аби зрозуміти архітектурний задум давніх зодчих. У залах представлені експозиції давньоруського зброї та реконструйованого древнього одягу. У павільйоні відмінна акустика, тож тут проводяться концерти та драматичні вистави. На західному торці споруди можна побачити пам’ятник Ярославу Мудрому з моделлю Софії Київської в руках – збільшену копію статуетки-ескізу І. Кавалерідзе.
Джерела:
- http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/Muzey–Zolotyie-Vorota-.html – Музеї Києва. Музей «Золоті ворота»
- https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/zoloti-vorota/zoloti-vorota/ – Золоті ворота
- https://gazeta.ua/articles/history/_zoloti-vorota-8-najcikavishih-faktiv/789451 – Золоті ворота: 8 найцікавіших фактів
Library Art Blog 