Українська самобутність у Пирогові

Найбільший у Європі музей просто неба (скансен) знаходиться в Україні. Розташований недалеко від Києва музей народної архітектури та побуту Пирогів дозволяє здійснити мандрівку в часі та своїми очима побачити, як виглядали різні куточки України кілька століть тому. 

Скансен  Пирогів (власна назва музею у шведському Стокгольмі стала загальною) є найповнішим етнографічним зібранням нашої держави. Він гармонійно вписався в довколишній природний ландшафт. Мальовничі краєвиди  відтворюють і доповнюють історичне середовище різних регіонів України. Назва музею походить від назви колишнього села, а нині місцевості «Пирогів» у південній частині Києва. Скансен був заснований 1969 року за ініціативи історика Петра Тронька, який став і першим його директором. Експонати до музею збиралися по всій Україні. Будинки розбирали в різних селах по шматочках, маркували, перевозили до Пирогова і вже тут відтворювали в оригінальному вигляді. Архітектурний ансамбль музею охоплює всі історико-етнографічні регіони України: Середню Наддніпрянщину, Південь України, Слобожанщину, Полтавщину, Полісся, Поділля, Карпати. На кожній хаті є табличка з поясненням, з якого саме села привезена хата, а всередині відтворені інтер’єри, що відображають побут українців попередніх століть. Регіони розміщувались у відповідності до географічної специфіки у відповідних етнографічних, ландшафтних і природних зонах.

На території музею зосереджено 275 архітектурних експонатів народного будівництва XVI—XX століть. Тут можна побачити як найстарішу курну хату з села Семари (1587 рік) Волинської області, так і українські будинки 60-70 років ХХ століття. В експозиції музею експонуються унікальні колекції вітряків, водяних млинів, кузні, колиби, сільські управи, церковно-парафіяльні школи, садиби священників, шинки, хати, комори, клуні, сажі, курники, пасіки, криниці тощо.

Незважаючи на те, що по всій Україні будували однакові типи будинків, господарчих та виробничих споруд, будівельні особливості кожного регіону мають ряд характерних рис, обумовлених не тільки природно-кліматичними умовами, але й етнічними традиціями. Двері будинків у музеї гостинно відкриті – отже можна зазирнути і поглянути, як жили колишні господарі. Не менш вражають фонди музею предметів культури та побуту: знаряддя праці, предмети одягу, вироби ткацтва, гончарства, різьбярства та музичні інструменти, на яких нерідко грають запрошені музиканти.

Тут можна побачити 6 дерев’яних церков (найстаріша з яких споруджена в 1742 році), які й зараз виконують своє релігійне призначення. Для закоханих у них часто проводиться обряд вінчання.

А от прихильникам язичницьких традицій більше до вподоби територія, де стоїть дуб Перуна. Це священне дерево віком у 2 тисячі років стало експонатом музею після того, як його знайшли у водах Десни. На свята відвідувачі музею можуть ознайомитеся з традиціями святкування весіль, нічними ворожіннями, купальським вінкоплетіння – ніде так яскраво, як тут, ви не побачите відтворення давніх українських обрядів. У Пирогові можна покататися на велосипеді, конях, смачно поїсти і взяти участь у народних забавах. Гості можуть спробувати себе в ролі гончара, кераміста, розписати писанки. У музеї працює єдиний в Україні покрівельник солом’яних дахів за давніми народними технологіями.

А ще в Пирогові знято велику кількість фільмів. Тільки нещодавно тут знімали комедію «Скажені весілля», історичну стрічку «Захар Беркут» і героїчну картину про Олексу Довбуша.

Джерела:

1. Вечерський В. В. Українська дерев’яна архітектура. – Київ: Балтія-Друк. 2013 – 120 с. : іл.
2. https://pyrohiv.org.ua/pyrohiv/about/istoriya-muzeyu-pyrogovo – Історія музею Порогово
3. https://www.segodnya.ua/ua/kiev/kwheretogo/muzeyu-arhitektury-v-pirogovo-50-let-kak-sozdavali-istoricheskuyu-dostoprimechatelnost-1219942.htm – Музей архітектури в Пирогово: як створювали історичну пам’ятку
4. https://myukraine.org.ua/natsionalny-muzey-pyrohovo/ – Національний музей Пирогово