З 1780 року місто Корсунь стало власністю князя Станіслава Понятовського– племінника останнього польського короля. Місто фактично було наново закладено в 1784 році, мало 25 мурованих будинків. Станіслав Понятовський заклав тут фабрики сукна, замші, селітри, плантації шовковиці, розводив расових коней. 1783 року архітектор Ян Генрик Мюнц почав будувати для власника земель палац та парк на березі річки Рось, але під кінець захворів, і палац добудовував польський архітектор Джон Ліндсей

У 1799 році Корсунський палац і парк викупив цар Павло І і подарував князю Петру Лопухіну.

Палацовий ансамбль за часів нового власника зазнав кардинальних змін. Після закінчення перебудови він набув рис російського романтизму з елементами неоготики й класицизму. У другій половині ХІХ ст. палацовий ансамбль був одним із найбагатших в Європі.  По кутах споруду було надбудовано кілеподібними кокошниками, над якими височіли башточки-бельведери. Обабіч головного входу були розташовані відкриті тераси, що виконували функції зимового саду. Сьогодні в приміщенні  будівлі на першому поверсі знаходиться музей історії Корсунь-Шевченківської битви.

Ландшафтий парк розташовується на декількох островах річки Рось і «материку». Численні алеї, доріжки відкривають відвідувачам нові краєвиди, що нагадують навіть сьогодні різні країни світу. Корсунський парк – це парк, створений самою природою. Парк сформовано шляхом використання мотивів первісного ландшафту: могутніх груп обкатаного каміння, численних річкових протоків, спокійних заводей, перекатів, гранитних скель, існуючих насаджень дерев.

У 1787 – 1789 роках на території парку з’явилися малі архітектурні форми – турецька та китайська альтанки, давньогрецький храм, тріумфальна арка, єгипетський храм та висічений в скелі грот. Після 1799 року парк набув рис романтизму: густа липова алея, малі архітектурні форми, символи, пов’язані з історією роду князів Лопухіних. Затишні куточки парку прикрашали павільйони для павичів і фазанів, скульптури. У 1960 році парк оголошений пам’яткою садово-паркового мистецтва і віднесений до Списку пам’яток національного значення.

Сьогодні в парку росте близько 300 видів рослин, близько 250 видів є лікарськими рослинами. Рідкісними є гінкго дволопатеве, катальпа, робінія клейка, сосна Веймутова, ялиця біла, туя західна, ялівець звичайний, софора японська, ялина колюча, самшит вічнозелений та буз угорський (останні два занесені до Червоної Книги України). Збереглась вікова алея ялин зі стрункими стовбурами, так звана «Князівська алея». У парку зберігся каштан, під яким любив відпочивати Т.Шевченко.

Джерела:

  1. http://andy-travel.com.ua/korsun-shevchenkivskiy – Корсунь-Шевченківський
  2. https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/67483_korsun-shevchenkovskiy-landshaftnyy-park.htm – Корсунь-Шевченківський ландшафтний парк
  3. https://travel.tochka.net/ua/11912-korsun-shevchenkovskiy-chto-smotret-v-nebolshom-gorodke-na-cherkashchine/ – Корсунь-Шевченківський: що подивитися в невеличкому місці на Черкащині