Ярослав Томович Геляс — український актор театру та кіно, режисер, художник, діяч культури. Народний артист УРСР (1964).

Народився Ярослав 21 листопада 1916 року в невеличкому селі Терпилівка на Тернопільщині в селянській родині. Дебютував 1935 у Театрі ім. І. Тобілевича в Галичині. Після війни Ярослав був у головному складі трупи Львівського театру юного глядача, який переїхав у 1945-му до Харкова й став першорядним театром України.

Неабияку популярність Гелясу принесла роль Артура у виставі “Овід”, до того ж Ярослав першим зіграв на українській сцені Чацького за п’єсою Грибоєдова “Лихо з розуму”. Цю виставу побачив Мар’ян Крушельницький і по завершенню спектаклю запросив Ярослава працювати до Харківського театру імені Тараса Шевченка. Крушельницький став для Геляса другим вчителем і однодумцем.  Період Геляса на сцені театру імені Тараса Шевченка – це етап буйного розцвіту самобутньої акторської майстерності, як результат – присвоєння Заслуженого артиста УРСР у 1953 році.

Наступним етапом у творчості Ярослав став Київський драматичний театр імені Івана Франка, в ньому актор прослужив рік, далі – Львівський драматичний театр імені Марії Заньковецької, у якому пропрацював три роки та Одеський театр драми з 1961 до 1963 року. По поверненню з Одеси Геляса призначили головним режисером Тернопільського театру імені Шевченка, якому він віддав 11 років. Дебютував як режисер із виставою “Ой піду я в Бориславку”, далі поєднував акторську гру й режисуру. У 1974-му Ярослав Томович став очільником Закарпатського українського музично-драматичного театру. Тут за його керівництва було поставлено низку вистав.

Ролі: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Іван («Катерина» М. Аркаса), Назар («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Степан («Невольник» М. Кропивницького), Лаврін («Незабутнє» за О. Довженком), Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Вадим («Фауст і смерть» О. Левади); у кіно – Михайло Павлик («Іван Франко», 1956, реж. Т. Левчук), Штефан Дзвінка («Олекса Довбуш», 1959, реж. В. Іванов), Ганський («Помилка Оноре де Бальзака», 1968), Іван Франко («Родина Коцюбинських», 1970, обидва – реж. Т. Левчук; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Вистави: «Камінний господар» Лесі Українки, «Маруся Шурай» І. Микитенка (обидві – 1964), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1969), «Тигр та гієна» Ш. Петефі (1971), «Мати» К. Чапека (1973), «Чаклунка синіх гір» В. Сичевського, «Дон Карлос» Ф. Шіллера, «Украдене щастя» І. Франка (усі – 1974).

Джерела:

  1. Ярослав Геляс / Давидова Ірина Миколаївна ; Художник В.В. Красій. – К. : Мистецтво, 1986. – 157 с.
  2. Геляс Ярослав Томович
  3. Ярослав Геляс: Життя і сцена завжди вимагають щирих і правдивих почуттів