На правому березі річки Боковеньки Долинського району чумаки колись зупинялися на нічний спочинок, вечеряли і весело рего­тали. З тих часів це місце й отримало назву «Веселих Боковеньок», а закладений понад 100 років тому парк став у наші часи Державним дендрологічним парком «Веселі Боковень­ки».

Парк був закладений 1893 року любителем і великим знавцем паркового діла Миколою Львовичем Давидовим. Микола Львович походив із відомої дворянської родини.

Ще будучи студентом юридичного факультету, він уважно вивчав садово-паркове мистецтво. Створити свій унікальний парк було метою його життя.  Можливо, спонукала до цього романтична натура, успадкована від славного предка поета Дениса Давидова, можливо, — нерозділена любов до доньки сусідського поміщика Ганни Бурдзункевич, доля якої склалася трагічно: вона вийшла заміж за іншого і загинула молодою. До кінця життя Микола Давидов так і не одружився. Микола Львович мандрував різними країнами (Англія, Франція, Італія, Данія), маючи на меті ознайомитися з устроєм парків та садів. Протягом багатьох років він скуповував і завозив саджанці й насіння цінних деревних та ча­гарникових порід з усього світу. У ті часи на території парку були голі, з поганим ґрунтом схили балки з невеликим ліском. Сім’я Давидова була проти захоплення й ідеї сина. Та це все не спиняло Миколу Львовича на шляху до мрії, і він оголосив конкурс на кращий проєкт парку. Його виграв український художник-пейзажист Іполит Владиславський-Падалка. На основні роботи по закладці пішли десятиліття. Щоб виплекати парк своєї мрії, М.Давидову довелося продати частину свого маєтку.

У 1916 році парк був подарований М.Давидовим Російському географічному товариству. З 1960 року  парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва. Головною композиційною віссю є річка Боковенька та балка Скотувата, на яких споруджено систему мальовничих ставків. Створено 5 основних краєвидів, кожний з яких відтворює в мініатюрі природний ландшафт певної географічної зони. Перед відвідувачами постають сувора кра­са півночі, пейзаж середньоруських рівнин з традиційною білою берізкою, український пейзаж із затишним ставком та вербами…

У лісових балках розкинувся цілий каскад мальов­ничих ставків. Є тут і озеро «Кит», назва якого пов’язана з його формою та з тим, що в той час у його головній частині бив водограй висотою 21 м. У парку вперше в Україні було майстерно викорис­тано прийом гри світла й тіні. Та сама карти­на в різний час доби виглядає по-різному.

Ботанічна колекція парку представляє флору всіх континентів земної кулі. На кож­ному кроці постають перед вами екзотичні рослини. Ось єдине на Кіровоградщині гінкго дволопатеве – реліктове дерево доісторич­ної епохи, яке з’явилося на нашій планеті 350 млн років тому, далекий родич сосни та ялини. У висоту гінкго досягає 30-40 м, а в діаметрі 4,5 м. Ось яловець ірландський, окремі гілки якого ростуть вгору. А ось виходець з Північної Америки, зараз уже 109-річний, – дуб великоплідний. Добре почуває себе тут також платан західний, завезений на Україну ще в 1809 році. Побачите ви тут і болотний кипарис, і тюльпанове дерево, зіновать австралійську, дуб північний, кедр європей­ський, софору японську, оцтове дерево…

По всьому парку встановлені різні скульптури. Їх можна побачити і на деревах, і на клумбах. Тут можна перенестися в дитинство на «галявині казок» та потрапити на «острів кохання».

1993 року парку було присвоєно ім’я Миколи Да­видова, на його честь на адміністра­тивному будинку відкрито меморіальну дошку.

Джерела:

  1. http://kokm.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=586:veseli-bokovenki-oaza-v-pivdennomu-stepu&catid=61&Itemid=199&lang=ua – Веселі Боковеньки – оаза в південному степу
  2. https://gre4ka.info/mandry/11895-veseli-bokovenky-kirovohradska-sofiivka-foto – Веселі Боковеньки – кіровоградська Софіївка?
  3. https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/veseli_bokovenki_neproste_povernennya_do_sebe.html – «Веселі Боковеньки»: непросте повернення до себе