Парк «Древлянський» – справжня перлина Коростеня, що вражає своєю красою. «Древлянський» парк входить у десятку найкращих парків України. Він розташований на обох мальовничих берегах річки Уж. На території парку знаходиться древлянське городище, яке віднесене до археологічної пам’ятки. Через зовнішню схожість парк порівнюють зі знаменитою уманською «Софіївкою», але, на відміну від неї, всі ландшафти тут мають природне походження.

Історія парку сягає давніх часів, коли Іскоростень (з 1917 року Коростень) був столицею союзу племен древлян. У 945 році під керівництвом древлянського князя Мала спалахнуло повстання проти великих поборів київського князя Ігоря. Тож древляни перебили його військо, а самого князя Ігоря прив’язали до дерев і розірвали навпіл. У 946 році княгиня Ольга помстилася за смерть чоловіка, вбила всю верхівку древлян та спалила місто. До речі, відома з підручників історія про спалення Коростеня за допомогою птахів не знаходить офіційного підтвердження в документах. Основною версією вважається, що місто було спалено під час облоги, оскільки воно було дерев’яним («Іскоростень» –  тобто, зроблений з кори). Та й експерименти, проведені в наш час, показали, що птах з прив’язаною до лапи палаючою гілкою не летить додому, а, навпаки, намагається полетіти подалі, щоб захистити гніздо. Щодо історії Коростеня також є цікавим факт, що саме в цьому місті в 1918 році під час засідання Малої Ради було прийнято закон про затвердження тризуба гербом УНР та запровадження григоріанського календаря.

У «Древлянському» парку зібрані пам’ятники найвідомішим в історії древлянам. Правий і лівий береги Ужа поєднує підвісний міст, один із найбільших у Європі. З нього відкриваються гарні краєвиди на обидва береги річки та на гранітний каньйон, що потопає в зелені. Течію річки перегороджують кам’яні валуни, які в народі називають «баранячими лобами» або «плечами Перуна». Вкриті мохом природні виступи овіяні легендами.

Крім неповторної природи на території парку є альтанки, містки, водограї, унікальний військовий музей «Скеля» та багато пам’ятників. Парк у центрі Коростеня почали активно облаштовувати в 2005 році, коли тут з’явився перший пам’ятник князю Малу, якого древляни поважали і називали «пастухом землі древлянської». Він найвищий з усіх і височіє на городищі, ніби оглядаючи місто. У 2008 році встановили пам’ятник княгині Ользі, який постав біля пам’ятки природи «Ольжині купальні». За легендою, княгиня Ольга, прийнявши християнство, розкаялася у вчиненому над древлянами, приїжджала сюди, вибачилася, омилася в річці Уж і збудувала храм. Так з’явилася церква Святої Ольги.

Далі на майданчику встановлено пам’ятник сину князя Мала – Добрині Микитичу. Жителі Коростеня вважають його своїм земляком. І дійсно, у цій місцевості проживають сім’ї з прізвищем Микитичі, які вважають себе прямими нащадками билинного богатиря.

Трохи вище від нього зустрічаємо  Малушу із сином – майбутнім хрестителем Київської Русі князем Володимиром. З історії відомо, що Ольга після спалення Коростеня забрала Малушу з собою, і та стала ключницею княгині. До речі, пам’ятник князю Володимиру є також при центральному вході до парку.

Візитною карткою Коростеня є також деруни. Деруни на Поліссі – священна страва. У кожної господині є близько десятка рецептів приготування дерунів та стільки ж секретів. На початку вересня щороку в парку проходить масштабний фестиваль дерунів, на який з’їжджаються туристи з різних куточків України. У 2008 році на 1-ому фестивалі дерунів було зафіксовано рекорд, який внесено до Книги рекордів України. Місцеві умільці приготували дерун вагою понад 100 кг і довжиною 2 м.  У «Деревлянському” парку є пам’ятник цій традиційній поліській страві. На постаменті над горщиком підноситься ароматний і смачний дерун.

Джерела:

  1. https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2562456-tisacolitnij-korosten-istoria-drevlan-taemnica-skela-i-deruni.html – Коростень: історія древлян
  2. http://travelforfun.org/uk/2018/park-ostrovskogo-drevlyanskij-v-korosteni/ – Парк Древлянський в Коростені
  3. http://korosten-rada.gov.ua/korosten-istoriko-turistichniy-tsentr/viznachni-fakti-podiyi-mistsya/ – Коростень