У мальовничому місті Радомишль на Житомирщині між найчистішим озером Поліського краю і річкою Мика розташувався унікальний історико-культурний комплекс. Велично підноситься на гранітній скелі оточений хвойними лісами середньовічний замок Радомисль, який не так давно було реконструйовано.

У 2007-2011 роках за відновлення історико-культурної пам’ятки взялася лікар і політик Ольга Богомолець, яка на місці давнього звалища змогла звести «Замок-музей Радомисль». Варто згадати про те, що основою для цього замку послужив старий млин, відкритий у 1902 році. При зведенні історико-культурного комплексу було встановлено, що млин знаходиться на залишках більш давньої споруди. Як з’ясувалося, це була паперова фабрика, побудована в 1612 році. Засновником цієї «папірні» був відомий релігійний і громадський діяч того часу, просвітник, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький. Монахи дуже ретельно вибирали місце для зведення фабрики. Особлива увага приділялася ландшафту, щоб у разі нападу зуміти захиститися. Таку відповідну територію знайшли в Радомишлі. Це була скеля, з усіх боків оточена водою. За кілька десятків років нікому не вдавалося захопити паперову фабрику, та через роки це зробили свої ж, під проводом Богдана Хмельницького.  Фабрика була зруйнована і простояла пусткою протягом кількох століть. На початку 20 ст. споруда змінила кваліфікацію і стала млином. Останню партію борошна тут виготовили в 1989 році. А протягом наступних десятиліть колишня папірня перетворювалася на сміттєзвалище, а її прилегла територія – на занедбаний чагарник, допоки не почалася реконструкція. Тоді були відтворені інтер’єри XVII–XIX ст., а до основного об’єму споруди була добудована башта 35 м заввишки, на якій був встановлений дзвін. Замок Радомисль – прихисток для тисяч домашніх ікон. Таку неймовірну колекцію образів 17-20 ст. Ольга Богомолець збирала понад 15 років. Сьогодні це найбільший музей домашніх ікон у світі, а також найбільша колекція образів у східній Європі.

Поруч із замком розмістився чудовий ландшафтний парк, який приваблює тих, хто втомився від галасу великих міст і хоче відчути єднання з природою. За своєю красою та унікальним ландшафтом він стоїть в одному ряду з найкрасивішими та найвідомішими парками України. Ландшафтний парк складається з кількох островів, з’єднаних містками. Тут все збережено у своєму первісному вигляді, як тисячу років тому, коли деревляни облюбували це місце для своїх святилищ. Ландшафтний парк знаходиться між двома природними водоспадами. Повітря парку, оточеного хвойними лісами, має лікувальні властивості, адже насичене ефірними оліями. На невеличкому просторі розташовані дерева та скелі, річки та водоспади, протоки та озера. Як і в давнину, тут б’ють джерела, ростуть десятки видів рідкісних рослин, живуть видри, норки, бобри, лелеки, співають солов’ї. Тут можна побачити окремі рідкісні види рослин – це десятки унікальних сортів ірисів, виведених і подарованих парку українським селекціонером Ігорем Хорошем, рожеві та білі водяні лілії, англійські духмяні паркові троянди, магнолії, а також занесений до Червоної книги України водяний горіх.

Найбільший острів парку – Острів любові. Він має форму серця. За легендою, якщо на нього подивитися з вежі замку та вдарити у дзвін – збудеться будь-яке бажання, особливо, коли ти мрієш про кохання.

У багатьох куточках парку можна побачити старовинні скульптури. Серед них – янголи і святі. На острові стоїть кам’яний воїн, якому більше двох тисяч років. Якому народу він належить – невідомо, адже за багато століть через ці землі проходило багато давніх племен – кельти, скіфи, готи. У парку «Замку Радомисль» знаходиться також єдиний у світі пам’ятник на течії ріки, споруджений на честь Єлисея Плетенецького, засновника радомишльської папірні. Скульптура виконана українським скульптором Владом Волосенко і зображує монаха, що, схиливши голову, пливе в човні. Перед ним лежить розкрита книга, а в руці він тримає свічу, що горить вдень і вночі. Ріка символізує плинність часу, човен – наше життя, книга – знання, за якими ми приходимо в цей світ, свіча – служіння людям.

Має парк і власні дива. Наприклад, камінь, що плаче. Протягом року, незважаючи на погодні умови – дощ чи сніг, спеку чи лютий холод, на цій скелі волога виступає на поверхню і сльозами стікає до землі.

Джерела:

  1. http://www.radozamok.com.ua/about/landshaftnij-park-divna-kazka-prirodi.html – Ландшафтний парк – дивна казка природи
  2. http://andy-travel.com.ua/zamok-radomysl – Замок Радомисль
  3. https://etnosvit.com/uk/castle-radomysl/ – Замок Радомисль – історія та сучасність