• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Daily Archives: 15.08.2020

Австро-угорська казка серед Карпат

15 Субота Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Парки України, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Справжня австро-угорська казка серед мальовничих Карпат, де відчувається дух аристократизму, вишуканості і європейський шарм – все це про парк Шенборна, який розташувався в урочищі Воєводино села Тур’я Пасіка.

Один із найкрасивіших парків Закарпаття був відкритий у 2013 році. Це копія знаменитого австрійського парку XVII століття.

У ті далекі часи закарпатськими землями правили представники старовинного аристократичного німецько-австрійського роду Шенборнів. Вони любили розкіш, імперський шик, цінували красу, мали вишуканий смак. Представник п’ятого покоління роду Шенборнів – граф Ервін Фрідріх Бухейм-Шенборн захоплювався астрономією, календарями й гороскопами, що не дивно, адже на той час це було захопленням багатьох статусних осіб Європи. Саме за астрономічним принципом був створений його замок в урочищі Берегвар і навколишній парк.

Роботи зі створення нового сучасного парку розпочалися з ініціативи місцевого мецената Сергія Мошака, який поставив собі за мету відродити сторінку прекрасної історії. Парк облаштовували три роки, і відкриття було присвячене 285-й річниці передачі імператором Австро-Угорської Імперії закарпатських земель у дар роду Шенборнів. У процесі створення парку брали участь скульптори, митці та реставратори.

Побудований за астрономічним принципом парк Шенборна переносить своїх відвідувачів у романтику середньовіччя. Саме тому цю казкову локацію включили до списку 5 парків, у яких варто обов’язково побувати. Тут є чимало цікавинок. Головний вхід являє собою в’їзну браму, на двох баштах якої майорять державні герби й прапори Австрії та Угорщини, а також своєрідні макети охоронців – солдатів інсбрукського піхотного полку та дебреценського гусарського полку. На території парку є лави, на яких встановлені герби держав, у складі яких перебувало нинішнє Закарпаття.

Астрономічний принцип відтворений майже у всіх деталях парку. Справжньою окрасою парку Шенборна у Воєводино є мальовниче озеро Тур, посеред якого розмістився невеликий острівець. Його форма – це точна копія контурів Австро-Угорської імперії за часів Габсбургів, і викладені ці межі 365 кам’яними брилами, символізуючи 365 днів року. Ще 1 камінь  доправляють на острів у високосний рік. Увечері навколо озера запалюються 24 ліхтарі – стільки ж, скільки годин у добі. Неподалік від озера знаходиться кельтський сад і календар друїдів. Тут ростуть 12 дерев, відповідні датам народження людей. Кажуть, що варто тільки доторкнутися до свого дерева – і відразу ж відчуєте енергію природи. А нещодавно тут оселився кельтський друїд– міні-скульптурка відомого закарпатського скульптора Михайла Колодка, чиї мініатюрки стали своєрідним брендом Ужгорода. На території є 12 місточків, що символізують 12 знаків зодіаку.

Одне з найкрасивіших місць парку – міст Чотирьох Євангелістів, збудований у бароковому стилі. Міст прикрашають скульптури чотирьох євангелістів: Луки, Іоанна, Марка та Матвія. Техніка виконання скульптур дещо нагадує роботи на Карловому мості в Празі.

У парку Шенборна діє старовинний водяний млин, у приміщенні якого відвідувачі можуть скуштувати традиційні шутемені та ординарні вина, виготовлені з австрійських сортів винограду.

У парку Шенборна можна повернутися в часи графів і прекрасних дам, покататися на конях і скуштувати дивовижну форель по-закарпатськи.

Джерела:

  1. https://www.discoverukraine.com.ua/park-shenborna/ – Парк Шенборна
  2. https://prokarpaty-tour.info/uk/park-shenborna-v-voievodyno/ – Аристократичний парк Шенборна. Воєводино
  3. https://www.ukraine-is.com/uk/nejmovirnij-park-shenborna-v-karpatax-foto-ta-video/ – Неймовірний парк Шенборна в Карпатах

Синельников Олександр

15 Субота Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Фотографія, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Олександр Синельников – член правління Національної спілки фотохудожників України, заступник голови правління клубу фотографів «Фотон-2», член Одеської фотографічної асоціації.Фотовыставка Окружающая РеальностьНародився 18 листопада 1962 року. Фотографією захопився в 14 років. У 18 років закінчив курси асистентів кінооператора при Одеській кіностудії, а в 21 рік фотографія стала професією.n47210_92340Більше тридцяти років займається творчою фотографією, бере участь в різних національних і міжнародних фотосалонах і конкурсах, неодноразово відзначений медалями та дипломами.800x90706_za_gorodom800x68757_v_pole Автор провів більше двадцяти персональних виставок в Одесі, інших містах України та за кордоном. Є керівником фотогруппи «Місто». Фотографія – і професія, і захоплення. Цікаві всі жанри – в кожному можна побачити нове і незвичайне.800x58891800x_yabloka800x_belkaУ 2018 році відбулося відкриття фотовиставки Олександра Синельникова «Окружающая реальность». Вона цікава своєю різноманітністю, назва говорить сама за себе. Так як фотографічний діапазон автора дуже широкий, експозиція складається з декількох міні-виставок і невеликих серій. Крім результату поїздок по містах і країнах, тут можна побачити одеський колорит, жанрові сцени, портрети і звичайно котів, а так само те, що останнім часом привертає фотохудожника – це тіні, відображення і абстрактні фрагменти, які виглядають дуже реалістично.800x_v_luzu800x_svetu800x_schurkaНа виставці представлено понад 100 фоторобіт, частина яких зроблена за останні 10 років, а так само найновіші, раніше не демонструвалися, максимально розкривають творчі напрямки та інтереси автора.800x_pokazal_dvoynyu800x_makiyazh800x_davayФотороботи Олександра Синельникова на 5th Spring Fotosalon BARDAF нагороджені двома заслуженними золотими медалями. Фотосалон проходив у Словаччині. Так, пейзажна фотографія «Лінії осені» отримала «Золоту медаль FIAP» зображує чорнозем і пшеницю на тлі неба і дерев. Дивно чіткі горизонтальні лінії розкривають всю красу української землі. Друге «золото» здобула соціальна фоторобота «Іграшки», де на першому плані прямо на асфальті сидить хлопчик і розглядає іграшковий водний пістолет в руках, а позаду нього стоять правоохоронці в повному обмундируванні – касках, бронежилетах і зі щитами попереду.35123515_1277843582348918_7014585745113350144_n35070771_1277843912348885_2375625460290682880_o

Джерела:

  1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
  2. Олександр Синельников «Окружающая реальность»
  3. Синельников Олександр
  4. Синельников Олександр
  5. Одеський фотограф отримав «золото» на фотосалоні в Словаччині

IMG_1391

Крушельницький Мар’ян

15 Субота Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Театр, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Мар’ян Михайлович Крушельницький  — актор, театральний режисер, народний артист УРСР (з 1939 року), народний артист СРСР (з 1944 року), професор, один із фундаторів українського театру.IMG_1430 Закінчив Тернопільську гімназію (1914 р.), навчався у Львівському університеті (1921–1924 рр.), на медичному факультеті Університету у Карлових Варах (Чехо-Словаччина, нині Чехія). Сценічну діяльність розпочав 1913 р. в аматорських гуртках. Грав у трупах товариства «Тернопільські театральні вечори» (1915–1917 рр.), Тернопільського українського (1918 р.) і Нового львівського (1919 р., співзасновник) театрів.IMG_1431У 1920 р. у Вінни­­ці на базі цього колективу і групи акторів «Молодого театру» взяв участь у створенні Театру ім. І. Франка. Разом із Б. Балабаном брав участь у створенні Українського цирку.IMG_14331921 р. – у Тернопільському драматичному театрі; 1921–1924 рр. – Театрі товариства «Руська бесіда» у Львові. Від 1924 р. – актор, 1933–1952 рр. – художній керівник, режисер і актор театру «Березіль» (нині Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка).  Водночас у 1946–1952 роках працював у Харківському театральному інституті: від 1947р. – професор кафедри майстерності актора та режисури.IMG_14341952–1963 рр. – актор і режисер, 1954–1961 рр. – головний режисер Київського українського драматичного театру ім. І. Франка; одночасно від 1952 р. – професор кафедри майстерності актора та режисури Київського інституту театрального мистецтва.IMG_1439Дебютував у кіно 1926 р. роллю Жана Ковбасюка у стрічці «Ягід­­ка кохання» (реж. О. Довженко).  У Київському театрі опери та балету ім. Т. Шевченка поставив оперу «Богдан Хмельни­­цький» К. Данькевича (1953). Співавтор книг «Лесь Курбас: спо­­гади сучасників» (К., 1969).IMG_1436Зня­­то д/ф «Мар’ян Крушельницький» (1960, реж. В. Ляховецький, «Київнаукфільм»). Харківська міськ­­а рада в 1995 році заснувала премію ім. Крушельницького. Серед учнів – В. Бегма, М. Геляс, Д. Гнатюк, А. Горчинський, В. Грипич, І. Казнадій, В. Кобржицький, Ю. Крітенко, А. Куниця, Є. Кушаков, Л. Кушкова-Шевченко, Е. Митницький, В. Парсегов, Т. Полторжицька, Л. Танюк, І. Черкаська.IMG_1437Ролі: 

  • Аманд («Молодість» М. Гальбе, Новий львівський театр),
  • Валер, Оргон («Тар­­тюф» Ж.-Б. Мольєра),
  • Енґстранд, Док­­тор Ранк («Привиди», «Нора» Г. Ібсена; усі – Театр т-ва «Руська бесіда» у Львові),
  • Кукса («Пошились у дурні» М. Кропивницького),
  • Побєдоносцев («Пролог» С. Бондарчука, Леся Курбаса),
  • Малахій, Дядько Тарас, Падур («На­­родний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» М. Куліша),
  • Малоштан («Диктатура» І. Микитенка),
  • Боцман Бух­­та, Бублик («Загибель ескадри», «Платон Кречет» О. Корнійчука),
  • Швандя («Любов Ярова» К. Треньова),
  • Щаслив­­цев, Мурзавецький («Ліс», «Вовки та вівці» О. Островського),
  • Тев’є («Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом),
  • Ко­­роль Лір (однойм. п’єса В. Шекспіра);IMG_1438У кіно – Полковник («Коліївщина», 1933; реж. І. Кавалерідзе), Омелько («Мартин Боруля», 1953; реж. О. Швачко, Г. Юра), Тарабанов («Суєта», 1956; реж. М. Афа­­насьєва), Андрій Волик («Кривавий сві­­танок», 1957; реж. О. Швачко).

Вистави:

  • «Царевич» Г. Запольської (1919, Новий львів. театр),
  • «Мартин Бо­­руля» І. Карпенко-Карого (гол. роль), «На полі крові» Лесі Українки, «Ро­­ман­­тичні» Е. Ростана (Тернопільський український театр, 1921; роль Бергамена),
  • «Гедда Габлер» Г. Ібсена (разом із О. Загаровим, Театр т-ва «Руська бесіда» у Львові, 1923; роль Тесмана),
  • «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (Харківський те­­атр музичної комедії, 1930),
  • «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1936, роль Івана),
  • «Правда» (1937, роль Леніна),
  • «Богдан Хмельницький» (1939, роль Дяка Гаврила),
  • «Макар Діброва» (1948) і «Над Дніпром» (1960) О. Кор­­нійчука,
  • «Гроза» О. Островського (1938),
  • «Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком (1940, у спів­авт. із Р. Черкашиним),
  • «Мо­­лода гвардія» за О. Фадєєвим (1945),
  • «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1946; Сталін. премія, 1947),
  • «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1947, гол. роль),
  • «Навіки разом» Л. Дмитерка (1948),
  • «Персональна справа» О. Штейна (1956, роль Полудіна).

Джерела:

  1. Про мистецтво театру [Текст] : Учбовий посібник / Упор. В.Довбищенка, Ю.Бобошка; Ред. Н.Хоруженка; Худ. В.Хоменка. – К. : Мистецтво, 1954. – 516 с.
  2. Мар’ян Крушельницький [Текст] : Спогади, статті: Збірник / Упор. В.Русанов; Під.ред.П.П.Перепелиці; Худож. В.А.Кононенко. – К. : Мистецтво, 1969. – 184 с.
  3. Український радянський театр [Текст] : Нарис / Піскун, Іван Романович ; Ред. Л.Нагорної; Худ. Б.Бродського. – К. : Держ. вид-тво образ. мист-тва і муз. літ-ри, 1957. – 83 с.
  4. Крушельницький Мар’ян Михайлович
  5. КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ МАР’ЯН МИХАЙЛОВИЧКРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ МАР’ЯН МИХАЙЛОВИЧ
  6. Крушельницький Мар`ян

IMG_1429
IMG_1440

Недавні записи

  • Носій глибинного кобзарства в Україні
  • «Своя оселя»
  • Лебедина пісня Франца Шуберта
  • Магічні звуки саксофона
  • Творець модерної української опери

Статистика блоґу

  • 112 632 натискань
Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
« Лип   Вер »

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Великі українці
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Наші книжкові новинки
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…