У Чернігівській області є невелике селище, де розташований великий дендрологічний парк «Тростянець».  Він був дітищем і сенсом життя поміщика Івана Скоропадського – нащадка гетьмана Війська Запорозького і діда останнього гетьмана України. Його палац після жовтневого перевороту був спалений, а от парк якимсь дивом усе пережив і вцілів. Його особливістю є те, що серед величезної кількості дерев і чагарників, привезених з усіх куточків світу, розташувався невеликий гірський масив із штучними озерами.

big-580228e6ff936735b00e3d58-581de6fc48749-1c1rpns-lbcvr

Хутір Тростянець Скоропадські придбали в 1820 році. У Івана Скоропадського була мрія – створити парк, де кожен міг би відпочити душею.

1

Господар часто виїжджав за кордон, де черпав нові ідеї. З особливими враженнями він повернувся з Франції, де відвідав ландшафтний парк Д.Ротшильда. Тоді і вирішив створити щось подібне у Тростянці. У 1834 році поблизу місцини, де вже ріс дубовий гай, почали висаджувати дерева, чагарники та інші рослини. Проєкт парку розробляли відомі російські майстри брати Євстигнєєви, а з 1857 року над створенням парку працював уродженець Ельзасу Карл Шлінглоф, вчений-садівник, який і став головним садівником «Тростянця». За його пейзажними замальовками були насипані рукотворні гірки, які нагадують Альпи. Висота цих гір – близько 35 метрів. Для їхнього створення знадобилося 30 років. Пагорби мають свої власні назви – Дідова гірка, Волохата, Ротонда і Сторожова. Між горами звивисто пролягали ущелини, через які перекинулися місточки. Схили гір скріплювалися й декорувалися козацьким ялівцем – вічнозеленою рослиною, що зветься в народі «зелене полум’я». У частині парку «Швейцарія» здається, що ти знаходишся не в Україні. За легендою, Іван Скоропадський, гуляючи вулицями Франції, познайомився з молодою красунею-швейцаркою. Під впливом романтичних почуттів він наказав створити на території парку куточок «Швейцарія», який би зігрівав серце коханої і нагадував про рідну батьківщину.

Дендрологічний_парк_Тростянець_18

Імена отримали і галявини, на яких висаджували березу, дуб, ялину, клен, липу і сосну, а також екзотичні рослини. Це Вестибюльна галявина, Галявина гігантських туй, «Вісім братів», Горіхова галявина, галявина «Три сестри», Монументальна галявина, Сонячна галявина , алея модрин, алея колоновидних туй. Рослини привозили з ботанічних садів Києва, Парижа, Петербурга і Риги. Усього у «Тростянці» понад 400 видів дерев і чагарників.

SONY DSC

SONY DSC

Деякі дерева в парку виросли в справжні монументи. Це ялина- цариця, туя «Шапка Мономаха», гіркокаштан та інші. Існують дерева-гіганти, висота яких сягає до 40 метрів, є і карликові дерева. Крім різноманітних рослин тут водяться такі мешканці фауни, як видри, ондатри, борсуки, козулі, куниці і навіть лисиці. У ставках мешкають качки, лебеді і ще з десяток птахів. У парку є 4 половецькі баби  та колона суму «Розбита надія».

38650908

«Тростянець» став останнім земним притулком Івана Скоропадського. Надпис на могильній плиті свідчить, що цей парк був розрадою в його житті. Після смерті Івана Скоропадського маєток успадкував його онук Павло Скоропадський, особа в історії України досить помітна. У 1918 році його обрали гетьманом всієї України. Він доклав чимало зусиль для наведення порядку в Україні, проте внаслідок різних причин у грудні 1918 року він відмовився від своїх повноважень, передавши владу Директорії, і виїхав до Берліна. Загинув під час бомбардування Мюнхена в квітні 1945 року.

2022

З передачею дендропарку до Академії наук УРСР у 1951 році в його історії почався якісно новий період розвитку. Він стає науково-дослідницькою установою, де донині вивчаються питання інтродукції та акліматизації рослин, реконструкції та відновлення паркових ландшафтів.

Джерела:

  1. http://ichniarada.org.ua/reservation/trost_park.html – Дендропарк «Тростянець»
  2. https://funtime.kiev.ua/where-to-go/trostyanec – Тростянець
  3. https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2351532-spadok-aristokratii-doli-ne-obirae.html – Спадок аристократії долі не обирає