Михайло Петрович Старицький  – український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч,один із засновників українського театру корифеїв.Mykhaylo_staryckyyМихайло Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер — Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 року померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.OLYMPUS DIGITAL CAMERAЗ 1851 р. Михайло навчався в Полтавській гімназії. Після гімназії разом із троюрідним братом М. Лисенком у 1858 р. вступив до Харківського університету. У 1860 р. обидва брати перейшли до Київського університету. На час навчання в Харківському (1858–1859 роки) і Київському (з 1860 р.) університетах М. Старицький і М. Лисенко були вже добре обізнані з сучасною російською та українською літературою. До цього періоду належать перші оригінальні вірші та переклади Старицького українською мовою творів Крилова, Пушкіна, Лєрмонтова, Огарьова, Міцкевича, Байрона, Гейне, а також перші спроби драматургічної творчості: лібретто опери «Гаркуша» за п’єсою О.   Стороженка і сатиричної оперети «Андріяшіада». Разом з Лисенком він створює у Києві аматорський гурток, силами якого на вечорі пам’яті Шевченка в лютому 1864 року було показано «Наталку Полтавку».image0821871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком – вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького (1882). У 1883 році Михайло Старицький став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи.Старицький-01-313x480 1883 по 1885 рік Михайло Старицький очолює і забезпечує матеріально першу об’єднану українську професійну трупу, створення якої було своєрідним підсумком багаторічних зусиль його в організації театральної справи на Україні. Вистави українського театру, в яких брали участь М. Заньковецька, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський та інші видатні актори, мали такий успіх, що були заборонені в Києві й усьому генерал-губернаторстві. Але трупа продовжувала працювати й виступала в Житомирі, Одесі, Ростові-на-Дону, Воронежі, Харкові, Кишиньові, інших місцях.

Значне місце у творчості Михайла Старицького займала драматургія. За сюжетами творів М.Гоголя він створив п’єси “Різдвяна ніч”, “Сорочинський ярмарок” (1883), “Тарас Бульба” (1881), “Утоплена” (1885), інсценізував твори Е.Ожешко, Ю.-І.Крашевського, зробив сценічні редакції п’єс украънських драматургів (“Чорноморський побит на Кубані” Я.Кухаренка, 1886; “На Кожум’яках” І.Нечуя-Левицького (у сценарії — “За двома зайцями”), 1875; “Перемудрив” П.Мирного, 1884). Написав близько 35  пєс. Серед них: “Не судилося” (1881), “У темряві” (1892), “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” (1882), “Талан” (1893), істор. драму “Маруся Богуславка” (1897), водевілі “Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка” (1872), “По-модньому” (1889), “Чарівний сон” (1872) та ін. Творчості Старицього притаманне поєднання реалізму з романтичним піднесенням.

Почавши писати п’єси з необхідності, Старицький досяг у них високої майстерності і став одним із найвидатніших вітчизняних драматургів; разом з іншими корифеями він надав цьому родові літератури вагомого значення у культурному процесі.

Джерела:

  1. Корифеї українського театру [Текст] : Художнє видання / Тобілевич, Софія Віталіївна. – К. : Центр учбової літератури, 2019. – 540 с.
  2. Про мистецтво театру [Текст] : Учбовий посібник / Упор. В.Довбищенка, Ю.Бобошка; Ред. Н.Хоруженка; Худ. В.Хоменка. – К. : Мистецтво, 1954. – 516 с.
  3. Сцена, актори, ролі [Текст] / Мар’яненко, Іван Олександрович ; Ред. С.М.Пільчевської; Худ. М.І.Марушанець. – К. : Мистецтво, 1964. – 290 с.
  4. Біографія Михайло Старицький
  5. СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  6. Старицький Михайло Петрович