• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Daily Archives: 05.08.2020

Увіковічнене кохання

05 Середа Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Парки України, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Кажуть, любов здатна творити дива. У цьому не виникає сумнівів, коли перед твоїм поглядом відкривається уманська Софіївка – дивовижний рукотворний сад, у якому переплелися казка та реальність.

14

Заснував парк у 1796 році польський магнат Станіслав Фелікс Потоцький на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії та подарував його у день її янгола, в травні 1802 року. Софія Феліче була однією з найкрасивіших жінок того часу. Її порівнюють з Анжелікою та Мата Харі. Для когось вона – всього лише донька грецької куртизанки та купця, а для когось – символ витонченості, краси й мудрості. Одне залишається незаперечним – за серце цієї жінки боролися найвпливовіші чоловіки того часу, які були готові на все заради прихильності красуні. Будувати Софіївський парк було доручено польському артилерійському офіцеру Людвику Метцелю, котрий мав за плечима великий досвід у військовій топографії та інженерії. Однак, саме дендропарк Софіївка став вінцем його кар’єри та найвизначнішим проєктом всього життя – на його могилі у Варшаві викарбувані слова, що це підтверджують: «Тут похований прах будівничого Софіївки». Дендропарк Софіївка повинен був стати не лише найбільшим, але і найкрасивішим у Європі.

uman_park-min

Аби задовольнити примхи молодої дружини, граф вирішив відтворити тут, на безлюдній околиці Умані, природу та міфи Стародавньої Еллади – батьківщини Софії. Тому тут є і підземна річка, і Критський лабіринт, і навіть печера Аїда. Людині, знайомій з грецькою міфологією, тут усе здається буквальною ілюстрацією до знаменитих творінь древніх еллінів. Кожний куточок парку має свою грецьку назву: Єлисейські поля, Темпейська долина. Тут є гроти Каліпсо, Діани, Фетіди. Можна відвідати терасу Муз. Витончені архітектурні спорудження – храми, присвячені богиням Венері, Флорі. Скрізь у парку можна зустріти статуї давньогрецьких богів і поетів, які, до речі, були виготовлені кращими італійськими та французькими майстрами. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, водограї, кам’яні гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки.

392

fullsize

Поруч зі звичними для наших широт деревами були посаджені рослини з Азії та Італії. Саме з Софіївки більшість рідкісних дерев були розповсюджені по всій території сучасної України. Одна з головних прикрас парку – водограй Змія, що встановлений посередині Нижнього озера. З широко розкритої пащі хижої рептилії піднімається стовп води висотою майже 20 метрів! Це справді неймовірне видовище, позмагатися з яким під силу ще одному парковому диву – великому водоспаду, що розташований на висоті 18 метрів над землею і стікає в мальовниче спокійне озеро. А ось найбільш романтичним закутком парку можна назвати затишний «Острів кохання», що розмістився на Верхньому озері.

10858_800x600_384020263

2._Статуя_Паріса,_(парк_«Софіївка»)

Софіївка вже на початку ХІХ ст. викликала захват. Поети складали про неї поеми, її малювали художники. Старовинні алеї парку пам’ятають багатьох своїх відомих гостей – тут колись черпали своє натхнення І.Котляревський, Т.Шевченко, О.Пушкін, М.Рильський, В.Сосюра.

Можна з упевненістю сказати, що Софіївка – уманське диво, яке варто відвідати хоча б раз у житті, щоб поринути у загадковий світ любові, містики та давнього світу.

IMG_1408

Scan_0003

Джерела:

  1. Прибєга (Лучанський) Л. В. Шедеври архітектури України/ авт.-упоряд. Л.В.Прибєга (Лучанський). – К.: Мистецтво, 2017. -224 с.: іл., с.178 – 179
  2. https://dyvys.info/2018/10/28/natsionalnyj-park-sofiyivka-kazka-ta-realnist-legendy-mify-ta-shhos-vichne-nevlovyme-ta-zagadkove-foto/ – Національний парк Софіївка
  3. https://zabytki.in.ua/uk/34/sofievka-istoriya-ua – Софіївка. Історія
  4. https://7chudes.in.ua/nominaciyi/sofiyivka/ – Софіївка

Анна Войтенко

05 Середа Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Фотографія, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Анна Войтенко –  українська фотограф-документаліст, родом з Києва.vojt_260 У 2003 році закінчила НТУУ КПІ (факультет електроенерготехніки й автоматики). Навчалась у художній школі при Національному будинку художників і школі фотожурналістики при газеті «Вечірні вісті».unnamed (1)Публікувалася у «Фокусі», «Дзеркалі тижня», «Кореспонденті», і інших київських виданнях. Брала участь в групових виставках в Україні, Польщі, Литві та Росії.iza_03Анна автор відомих циклів фотографій, серед яких: «Іза», «Сильні люди», «Діти сміття». Фотограф Анна Войтенко три роки їздила знімати, як в селі Іза всі жителі – від священика до міліціонера – плетуть з лози меблі та всяке домашнє начиння.iza_04iza_08Анна володар Гран-Прі премії «Фотограф Року 2009» і премії журналу National Geographic. Її стиль – яскрава вражаюча картинка, наповнена глибоким філософським змістом.iza_09iza_15Авторка десяти персональних виставок, брала участь у більш ніж 40 колективних проектах.  У 2011 році працювала над фільмом про лепрозорії в Каїрі, фотографувала для агенства “Le Desk France”.iza_17iza_18Анна Войтенко відома як документальний фотограф, який знімає фотоісторії. Живе та працює в Києві.unnamed (3)unnamed (2)

Джерела:

  1. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.
  2. Всі переплелися: Село лозоплетельщіков в проекті Анни Войтенко
  3. Анна Войтенко
  4. Анна Войтенко – один з провідних українських фотографів, що працюють в жанрі документальної фотоісторії
  5. IMG_1391

Саксаганський Панас

05 Середа Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Театр, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Панас Карпович Саксаганський (справжнє прізвище — Тобілевич) — видатний український актор, режисер, драматург, один з корифеїв українського побутового театру. У своєму сценічному псевдоніму Саксаганський увічнив батьківщину матері Євдокії — вона походила з містечка Саксагань (нині село П’ятихатського р-ну Дніпропетровської обл.).Саксаганський_ПНародився 15 травня 1859 р. в с. Кам’яно-Костувате на Миколаївщині.  Представник високоталановитої сім’ї Тобілевичів (брат І. Карпенка-Карого, М. Садовського, М. Садовської-Барілотті). Навчався в Єлизаветградській реальній школі. У 1875 р. грав в аматорському гуртку М. Кропивницького. З 1878 р. — на військовій службі. У 1880 р. після закінчення юнкерської школи в Одесі дістав призначення в піхотний полк у Миколаєві. Тут познайомився з композитором П. Ніщинським, автором відомих “Вечорниць”.fullsizeУ 1883—1909 рр. співпрацював із М. Садовським, І. Карпенком-Карим, М. Старицьким та М. Кропивницьким. Гастролював по Україні, Росії, Молдавії, Білорусії, Польщі. З 1890 по 1898 р. — режисер у власній трупі “Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П. Саксаганського”. В 1907—1909 рр. очолював “Товариство українських артистів”. Один з організаторів театру корифеїв.unnamedУ 1910—1915 рр. проживав у Києві, гастролював по Україні й Росії у складі українських труп Т. Колісниченка та Ф. Свєтлова. У 1912 р. разом із М. Заньковецькою докладав зусиль до створення Українського художнього театру в Києві. У 1918 р. заснував у Києві Народний театр, на базі якого 1922 р. було утворено Український драматичний театр (з 1923 р. — ім. М. Заньковецької, нині Львівський драматичний театр ім. М. К. Заньковецької). У цьому театрі працював з перервами до 1932 р.

За своє творче життя Панас Саксаганський зіграв понад 100 основних ролей як комедійного, так і драматичного репертуару та багато епізодичних ролей. Кращі ролі: Возний (“Наталка Полтавка” І.Котляревського), Пеньонжка, Копач, Мартин Боруля, Харко Ледачий, Феноген, Цокуль, Іван, Потоцький, Гнат Голий, Тарас, Гнат, Юліан (“Сто тисяч”, “Мартин Боруля”, “Паливода XVIII ст.”, “Хазяїн”, “Наймичка”, “Суєта”, “Сава Чалий”, “Бондарівна”, “Безталанна”, “Лиха іскра…” І.Карпенка-Карого), Голохвостий, Кабиця, Богун (“За двома зайцями”, “Чорноморці”, “Богдан Хмельницький” М.Старицького), Іван Непокритий (“Дай серцю волю…” Кропивницького), Франц Moop (“Розбійники” Ф.Шіллера). Поставив спектаклі “Розбійники” Ф. Шиллера (1920), “Отелло” У. Шекспіра (1926). Вперше в історії українського театру запропонував план постановки вистави.IMG_1386У 1936 р. був удостоєний звання народного артиста СРСР. Свої думки про створення сценічного образу Саксаганський виклав у статті “Моя робота над роллю”.  Написав кілька праць з акторської та режисерської майстерності (“Театр і життя”, “Як я працюю над роллю”, 1932). Свої спогади про розвиток українського театрального мистецтва виклав у книжці “З минулого українського театру”.IMG_1407

Джерела:

  1. Корифеї українського театру [Текст] : Художнє видання / Тобілевич, Софія Віталіївна. – К. : Центр учбової літератури, 2019. – 540 с.
  2. Спогади про Панаса Саксаганського [Текст] : Збірник / Упор., вст.стат., прим. Р.Я.Пилипчука; Зав.ред. С.М.Пільчевська; Під ред. В.С.Бугаєнко, В.М.Кордуна; Худож. О.Д.Стеценко. – К. : Мистецтво, 1984. – 190с.
  3. САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  4. Саксаганський Панас Карпович

 

Недавні записи

  • «Кожна роль – як остання!»
  • Підтримати Україну
  • Найвідоміша меценатка Києва
  • Музика моєї любові
  • «Вистоїмо з Україною»

Статистика блоґу

  • 95 782 натискань
Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
« Лип   Вер »

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Блог на WordPress.com .

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…