• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Daily Archives: 04.08.2020

Лукацький Єфрем

04 Вівторок Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Фотографія, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Єфрем Лукацький — військовий фоторепортер, фіналіст Пулітцерівської премії та головний редактор Associated Press. Заслужений журналіст України (2011).unnamed (1)Живе у Києві. Цікавою історією обернувся старт професійної кар’єри Лукацького. У 1988 році, працюючи водолазом у київському Інституті електрозварювання імені Патона, він захоплювався фотографією і брав участь у виставці аматорських клубів Києва. Неподалік від Будинку профспілок, де проходила виставка, він зустрів свого колегу з інституту з юною супутницею і зголосився показати їм свої роботи. Його новою знайомою виявилася Христя Фріланд — на той момент стажист київського університету, а сьогодні міністр закордонних справ Канади. Вони подружилися, і Фріланд спочатку показала роботи Лукацького в редакції британської газети The Independent, а потім порекомендувала його керівництву Associated Press.8b78ee1-01Він фотографував у таких гарячих точках як Чечня, Афганістан, Ірак, сектор Газа. 477949Лукацький зафіксував історичний момент внесення державного прапору в український Парламент у серпні 1991 р.254410У 2005 році він став фіналістом Пулітцерівської премії за роботи, зроблені під час війни в Чечні – єдиним українцем в історії сучасної України, чиї заслуги були відзначені цієї авторитетної премією. Єфрем Лукацький – автор української фотографії, проданої на аукціоні “sotheby’s”. Його знімки друкувалися в найпрестижніших світових виданнях: “Тіме”, “Newsweek, The Herald Tribune”.93c2d0375566702f8c979feb1a3096f0 Уже 30 років працює на одне з найбільших інформагентств світу — американське Associated Press.c6f3fc82736d1fef84c4d15e0d2843d6В серпні 2012 р. відбуласяся виставка його фотографій  “Моменти часу”. 101da754eeb64ebaf1d90a674bc45844Увага фотографа не оминає такі стигматизовані теми як кримінал, проституція, наркоманія, життя безпритульних, СНІД, адже зневага до закону та навмисне «непомічання» тих, хто опинився за межею, — роз’єднує суспільство.73_tn«За кожною моєю фотографією стоїть велика цікава історія, за кожною можна знімати фільм», — стверджує фотожурналіст.IMG_1391

Джерела:

  1. Фотожурналіст Єфрем Лукацький: «Мені пощастило працювати в часи справжньої журналістики…»
  2. Єфрем Лукацький
  3. ЄФРЕМ ЛУКАЦЬКИЙ
  4. Кадри змін. Топ-14 знімків Єфрема Лукацького — найвідомішого у світі українського фоторепортера
  5. История украинской фотографии XIX-XXI века [Текст] : Научно-популярное издание / Трачун, Александр Иосифович. – Київ : Балтія-Друк, 2014. – 255 с.

“Легенда української сцени”

04 Вівторок Сер 2020

Posted by artlibraryblog in Театр, Uncategorized

≈ Залишити коментар


Марія Костянтинівна Заньковецька (справжнє прізвище — Адасовська) — українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. Народна артистка Української РСР (1922).Заньковецька_МаріяНародилася Марія Заньковецька 4 серпня 1854 р. в дворянській сім’ї Адасовських у родовому маєтку в с. Заньки Ніжинського повіту на Чернігівщині. Батько Костянтин Костянтинович обіймав посаду судді ніжинського повітового суду. Мати Марія Василівна Адасовська походила з давнього російського роду Нефедьєвих із м. Чернігова. 29072019_zankovecka1З десяти років Марія почала навчання у приватному пансіоні Осовської в Чернігові. З юних років Марія виступала в аматорських виставах і концертах, дуже любила імпровізувати. Першу роль дівчинки-сирітки з казки “Донька Кащея” дав їй сам Леонід Іванович Глібов, знаменитий байкар, що тоді очолював драматичний гурток Чернігівського пансіону.zank011876-го вийшла на сцену ніжинського театру. До кінця свого життя не поривала зв’язків з театральним колом Ніжина, де вона мешкала постійно протягом 1902–1924 та з перервами, повертаючись після гастролей, до 1932.unnamedНа одній із вистав ніжинського дворянського клубу був присутній молодий капітан артилерії Олексій Хлистов. Закохавшись у Марію, пропонує їй руку і серце. 1875 року вони одружуються. Чоловік не схвалював захоплення своєї дружини театром. Подорожуючи разом з чоловіком, у Бендерах  Марія знайомиться з Миколою Садовським, який запропонував їй влитися до першої української драматичної групи. Ця зустріч виявилась фатальною для обох людей. Через деякий час найсильніша пристрасть її життя змусила порвати з сім’єю і присвятити всю себе сцені.Zankovetska-127 жовтня 1882 у міському театрі Єлисаветграда (нині Кропивницький) під керівництвом Марка Кропивницького розпочався творчий шлях видатної української актриси. Її творчість справила великий вплив на розвиток української драматургії і створення національного театру. Разом із М.Садовським 1907 організувала перший стаціонарний театр у Києві, керувала (1909–15) аматорськими гуртками в містах Ніжин та Кролевець. У 1922 році вона заснувала в Ніжині театр «Українська група під керівництвом М. Заньковецької», разом з П. Саксаганським організувала Народний театр в Києві, який розмістився в приміщенні Троїцького народного дому, а в 1923 р. знялася в одному з перших українських кінофільмів «Остап Бандура», зігравши роль матері.

Марія Заньковецька віддала українській сцені 40 років свого життя. 15 грудня 1922 року вона востаннє вийшла на сцену Народного театру, який отримав її ім’я. Репертуар Заньковецької нараховує більше 30 ролей. Це образи як драматичні, так і комедійні: Харитина, Софія («Наймичка», 1886 р., «Бесталанна» І. Карпенка-Карого, 1887 р.), Оксана, Олена, Зінька («Поки сонце зійде, роса очі виїсть», 1882 р., «Глитай, або ж Павук», 1883 р., «Дві сім’ї» М. Кропивницького, 1894 р.), Наталка («Лимерівна» Панаса Мирного, 1882 р.), Катерина, Аза, Цвіркунка («Не судилося», 1889 р., «Циганка Аза», 1892 р., «Чорноморці» М. Старицкого, 1882 р.), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка, 1882 р.), Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського, 1882, 1912 рр.) та інші.IMG_1399Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою в театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Обдарування М. Заньковецької багатогранне – лірична героїня, актриса комедійного плану. Та справжня стихія актриси – трагедія, в якій Заньковецька сягала висот античної трагедії. Вона царювала також у побутових драмах з натуралістичним елементом. ЇЇ творчість мала велике значення для формування національного театрального мистецтва, розвитку драматургії, створення школи сценічної майстерності для наступних поколінь українських митців.IMG_1386

Джерела:

  1. Марія Заньковецька. Світова велич генія національного [Текст] : Мистецтвознавче дослідження / Корнійчук, Володимир Петрович ; Передм. Л.І.Андрієвського; Вступ. ст. авт. – Вид. 3-тє, доп. – К. : Криниця, 2015. – 496 с.
  2. Корифеї українського театру [Текст] : Художнє видання / Тобілевич, Софія Віталіївна. – К. : Центр учбової літератури, 2019. – 540 с.
  3. ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  4. СВІТЛИЙ ГЕНІЙ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА. МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА
  5. Заньковецька Марія Костянтинівна

Недавні записи

  • «Кожна роль – як остання!»
  • Підтримати Україну
  • Найвідоміша меценатка Києва
  • Музика моєї любові
  • «Вистоїмо з Україною»

Статистика блоґу

  • 95 779 натискань
Серпень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
« Лип   Вер »

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…