2 серпня виповнюється 150 років з дня народження видатного українського живописця Івана Кириловича Пархоменка, автора дивовижної портретної галереї письменників та політичних діячів.

Без названия

Іван Пархоменко народився  2 серпня 1870 року в с. Машеве на Чернігівщині. Цікавим є той факт, що ще будучи дитиною, Іван написав лист до імператриці з проханням надати  йому можливість навчатися в Петербурзькій академії  мистецтв. Було отримано позитивну відповідь, але справу було призупинено, коли було виявлено справжній вік малого обдарування. Художню освіту митець здобував у Київській художній школі, де його вчителем був чудовий художник Микола  Ге, а потім у Академії мистецтв у Петербурзі. Після закінчення вузу для удосконалення своєї художньої освіти І.Пархоменко виїздить до Парижа, де практикувався в ательє відомого французького художника Жан-Поля Лоранса. Іван Кирилович відрізнявся рідкісною художньою манерою – писав без контуру, відразу клав мазки, а також – винятковою швидкістю роботи і вмінням «схоплювати» схожість. У Парижі за 78 місяців ним було написано близько 50 портретів художників і письменників різних країн. Після повернення до Росії у нього виник грандіозний задум – створити велику портретну галерею найвидатніших російських письменників. З 1908 по 1911 роки в майстерні митця в Петербурзі побували І.Бунін, О.Купрін, О.Блок, А.Коні, В.Короленко, Д.Мамин-Сибіряк, В.Вересаєв, А.Ремізов, В.Розанов, К.Чуковський та інші.

Parkhomenko_IK_galleryДля роботи над портретом Л.Толстого художник виїздив на три дні в Ясну Поляну. Сам Лев Миколайович цей свій портрет визнав найкращим з усіх існуючих його живописних зображень. На жаль, на сьогодні полотно втрачено. Одночасно І.Пархоменком була створена галерея портретів політичних та державних діячів Росії того часу: С.Вітте, В.Леніна, Ф.Дзержинського, А.Луначарського, С.Будьонного, В.Блюхера та інших. Створюючи свої полотна, митець відзначав: «Я думаю не про теперішніх глядачів, а що моя галерея буде найвищою мірою потрібна і цікава для наступних поколінь».

Як «художник Кремля» митець ніколи не залишав непоміченими  найдрібніші деталі правлячого вигляду епохи, що значною мірою послужило причиною його арешту в 1928 році і запровадженням до  Бутирській в’язниці.
Після звільнення митець у 1931 році їде на Україну. Поселившись у Харкові, тогочасній столиці, художник почав нову українську портретну галерею, позувати для якої стали політичні діячі  В.Чубар, С.Косіор, Г.Петровський та інші. У творчості І.Пархоменка український період був останнім. Наприкінці 30-х років  через хворобу він змушений був повернутися до  Москви, де і помер 21 січня 1940 року. Після смерті митця залишилася велика літературно-мистецька спадщина: спогади «Про те, що було», «Випадки», численні нариси й оповідання, наприклад, «Три дні у Толстого» або «Як я писав портрет Леніна», і головне – більше 200 живописних портретів письменників, політичних і державних діячів, військових, вчених, артистів.

Scan

Джерела:

  1. Блюміна І. М. Іван Пархоменко. – К.: Мистецтво, 1987. – 88с.: іл.
  2. https://romen-sula.org/parkhomenko-ivan-kirilovich/ – Пархоменко Іван Кирилович
  3. https://younglibzp.com.ua/ivan-kirilovich-parxomenko-do-150-richchya-vid-dnya-narodzhennya-ukra%D1%97nskogo-i-rosijskogo-xudozhnika/ – Іван Кирилович Пархоменко
  4. https://www.liveinternet.ru/users/1150469/post428761517/ – Іван Кирилович Пархоменко