Еммануїл Петрович Мисько — український скульптор, майстер портретного жанру української пластики другої половини ХХ ст. Автор близько 250 скульптурних портретів, барельєфів, меморіальних таблиць, пам’ятників.Еммануїл_Мисько

Народився 21 травня 1929 р. у с. Устрики-Долішні (зараз — Польща). Усе його творче життя пов’язане зі Львовом. У 1946-1950 роках навчався на відділі живопису у Львівському художньому училищі імені  Івана Труша. Його вчителями у мистецтві були Олена Кульчицька, Григорій Смольський, Роман Сельський, Стефанія Ґебус-Баранецька. Продовжив навчання  у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, монументальна скульптура. Особливу роль у його творчості відіграв Іван Севера та його школа. Із 1962 – Еммануїл Мисько був викладачем прикладного та декоративного мистецтва у Львівському інституті.

Як скульптор Е. Мисько — майстер портретного жанру української пластики, автор галереї відомих учених, художників, письменників, громадських діячів. З-під різця майстра вийшли скульптурні портрети Данила Галицького, Івана Франка, Василя Стефаника, кардинала Йосифа Сліпого.kruselnizka

1957 – прийнятий в члени Спілки художників СРСР
1962 – викладач у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва
1972 – Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка
1978 – Народний художник УРСР
1981 – професор
1966-1981 – голова правління Львівської організації Спілки художників України
1988-2000 – ректор Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (з 1994 – Академія мистецтв).
У 1992 за його сприянням засновано Малу академію мистецтв у смт Підбуж Львівської області.

Монументальні роботи
  • Пам’ятник із бронзовим рельєфом на могилі Михайла Возняка на Личаківському цвинтарі, поле № 1 (1955).
  • Пам’ятник Тарасові Шевченку на вулиці Личаківській у Львові (березень 1960, співавтор Яків Чайка).
  • Пам’ятник Тарасові Шевченку в Лозівці (липень 1960, співавтор Яків Чайка)
  • Пам’ятник Іванові Франку в Львові. 1964 рік, граніт, висота 13 м. Співавтори Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр.
  • Пам’ятник Іванові Франку в Дрогобичі. 1966 рік, співавтори Яків Чайка, Василь Одрехівський, архітектори Ярослав Новаківський і Анатолій Консулов.
  • Пам’ятники полеглим у селах Волоща (1967, співавтори скульптор Ярослав Мотика, архітектор Олександр Матвіїв), Ясениця-Сільна (1974, архітектор Олександр Матвіїв, скульптор Ярослав Мотика), Хлівчани (1979, архітектор Мирон Вендзилович).
  • Пам’ятник Володимирові Леніну в селі Опори (1967).
  • Монумент бойової слави радянських Збройних сил на вулиці Стрийській у Львові (1969—1970, граніт, базальт, бронза). Співавтори скульптори Дмитро Крвавич, Ярослав Мотика, Олександр Пирожков, архітектори Аполлон Огранович і Мирон Вендзилович. Роботу відзначено 1972 року Державною премією УРСР ім. Шевченка, а 1974-го — золотою медаллю ім. Грекова Академії мистецтв СРСР.
  • Конкурсний проект другої черги будівництва меморіалу на Марсовому полі — статуї св. Георгія Переможця на коні. 1985 рік, архітектор Василь Каменщик. Проект відзначено премією, не реалізовано.
  • Скульптурна композиція «Сад світової культури» в Івано-Франковому (1986, співавтор Йосип Садовський).
  • Пам’ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (архітектор Володимир Блюсюк).
  • Пам’ятник на могилі Анатолія Кос-Анатольського на Личаківському цвинтарі, поле № 3.
  • Скульптурні композиції інтер’єру головної пошти у Львові: «Голуб Ярославни», «Історія Пошти», «Космос і пошта», «Телефон і телеграф». Виконані у матеріалі Романом Миськом під час реконструкції 1973–1975 років за проектом Аполлона Ограновича.

IMG_7564

Меморіальні таблиці
  • Лесі Українці на вулиці, названій її іменем у Львові (1971, архітектор Мирон Вендзилович).
  • Олексі Новаківському на вулиці Листопадового чину, 11 (1972).
  • Леопольдові Левицькому на вулиці Устияновича, 10 у Львові (1973).
  • Соломії Крушельницькій на вулиці Крушельницької, 23 (1973).
  • Антінові Манастирському на вулиці Кармелюка, 9 у Львові (1978).
  • Таблиця на дзвіниці костелу у Дрогобичі на честь звільнення міста загонами Богдана Хмельницького (1979).
  • Таблиця із горельєфом Ярослави Музики на вулиці Винниченка, 26 у Львові (1994, бронза, архітектор Василь Каменщик).
  • Іларіонові Свєнціцькому на вулиці Драгоманова, 42 (1996).
  • Ростиславові Братуню на вулиці Грицая, 8 у Львові (1998, бронза, архітектор Василь Каменщик).IMG_7397
Портрети
  • Федора Нірода (1957).
  • Олени Кульчицької (1960, дерево, 43×36×28, Національний музей у Львові).
  • Олекси Новаківського (1960, дерево, 87×85×70,5, Національний музей у Львові).
  • Івана Франка (1964).
  • Леопольда Левицького (1966).
  • Скульптора Володимира Петрова (1968, тонований гіпс, 40×28×30).
  • Письменника Петра Козланюка (1969, кована мідь, 60×35×40).
  • Портрет Чакмакчяна (1969, тонований гіпс, 30×22×25).
  • Письменника Романа Іваничука (1969, тонований гіпс, 55×30×35).
  • Письменника Володимира Гжицького (1970, тонований гіпс, 65×75×45).
  • Василя Стефаника (1971).
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці доярки О. Солотви (1973, шамот, 60×75×40, за іншими даними тонований гіпс).
  • «В. Стефаник», медаль (не пізніше 1974).
  • «М. Кузнецов», медаль (не пізніше 1974) та ін.e81bb437d12dfee0aa0a2e947bdd4246

Джерела:

  1. https://art.lviv-online.com/emmanujil-mysko/ – Еммануїл Мисько
  2. https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/21/1929-narodyvsya-emmanuyil-mysko-skulptor – 1929 – народився Еммануїл Мисько, скульптор
  3. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=65381 – Мисько Еммануїл Петрович
  4. http://www.logos.biz.ua/proj/lnam/online/lnam–18.pdf – Мисько Еммануїл Петрович
  5. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 -Мисько Еммануїл Петрович

IMG_1210IMG_1211