Без названия23 червня виповнюється 125 років від дня народження українського актора і режисера Олександра Петровича Юри. Олександр Юра народився 11 квітня 1895 в с.Федварі (тепер с.Підлісне) на Кіровоградщині. Селянська родина Петра та Меланії Юрів дала нашій театральній культурі чотирьох акторів: народного артиста СРСР Гната Юру, народного артиста УРСР Терентія Юру, актора Олександра Юру-Юрського та актрису Тетяну Юрівну, які заснували нінішній Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка.

476036_1_w_300В автобіографічних нотатках Гната Юри є слова: «Коли я згадую своє дитинство, то насамперед переді мною постає село, в якому я народився, поблизу міста Єлисаветграда…, того самого Єлисаветграда, з гнізда якого вилетіли такі орли українського театру, як Кропивницький, Карпенко-Карий, Саксаганський і Садовський. Це вони — велетні мистецтва — запалили в наших молодих серцях вогонь любові до рідної сцени, до рідного театру». Разом з братами та сестрою наймолодший у родині Олександр теж жив театром. Студіював і дебютував у Молодому театрі в Києві (1918—1919), згодом грав у театрі ім. І.Франка в Харкові й Києві (1920—1948), одночасно (1925 — 1927) був режисером Донецького театру. Мав сценічний псевдонім – Олександр Юра-Юрський. «Новий драматичний театр ім.І.Франка» було засновано у Вінниці 1920 року частиною акторів Молодого театру на чолі з Гнатом Юрою та акторами Нового Львівського театру на чолі з Амвросієм Бучмою. Об’єднавшись, митці утворили театральний колектив, керівником якого було обрано Гната Юру. Спочатку театр не мав постійного місця, але 1923 року отримав статус Державного. Це стало поштовхом для переведення франківців як Державного театру УРСР до тодішньої столиці України — Харкова, потім – до Києва. Театр був родиною Юрів у широкому розумінні цього слова. До театральної трупи належали практично всі родичі, тож театр був сім’єю. Разом працювали три брати й сестра, їхні дружини й чоловік Тетяни. Гуртом вони виготовляли сценічні аксесуари, а також і костюми. Для всіх вистачало роботи.

З 1920 по 1923 роки театр ім. І.Франка мандрував містами України. Особливою сторінкою в цих мандрах були великі гастролі Донбасом, де шахтарі жили в землянках, халупах, у страшну спеку. Треба було мати достатньо витримки, винахідливості, щоб у таких умовах не просто вижити, а грати кожного дня. Брала активну участь у діяльності театру і мати акторів Юрів –  Меланія Григорівна, яка дбала про побут, варила їсти на всю братію. Вона була настільки захоплена роботою своїх дітей і всього колективу, що ніколи з ними не розлучалась і завжди їздила з трупою під час артистичних подорожей по сільських часто-густо неупоряджених шляхах.

Головні ролі Олександра Юри: Дядько Лев, Годвінсон («Лісова пісня», «У пущі» Лесі Українки), Егей («Сон літньої ночі» В.Шекспіра, Фурманов («Заколот» за Д. Фурмановим), Компас («Ділок» В. Газенклевера), Т.Шевченка («Доля поета» С. Голованівського), Естеван («Фуенте овехуна» Лопе де Веґа). З 1948 року актор уславився як майстер мистецького читання в Київській державній філармонії, зокрема як інтерпретатор творів Т.Шевченка, М.Рильського, М.Бажана, П.Тичини, І.Франка.

Джерела:

1.http://n-slovo.com.ua/2020/04/25/%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C-%D1%83-%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%B5%D1%97-%D0%B4%D0%BE-125-%D1%80%D1%96/ – Вогонь у серці запалили корифеї: до 125-річчя від дня народження О.П.Юри-Юрського

2.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B0-%D0%AE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 – Юра-Юрський Олександр Петрович

3.http://ft.org.ua/ua/news/scena-zhittya-vidatnih-zemlyakiv – Сцена життя видатних   земляків