Йосип Антонович Садовський — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). Josyp_SadowskiУ 1966 році закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), де його вчителями були Валентин Борисенко та Іван Якунін. Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв). Професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та Львівській православній богословській академії УПЦ КП. Ініціатор та співорганізатор заснування й будівництва у Львові Палацу мистецтв. Входив до складу журі конкурсу проектів пам’ятника Володимирові Кубійовичу у Львові 2001 року. Останні десятиліття у своїй творчості глибоко перейнявся релігійною тематикою. Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху. Sadowski-Vitrylnyk

Основні твори

  • «Ранок» (1965).
  • «Верховинці» (1969).
  • Пам’ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському кладовищі (1969).
  • «Мамай» (1968, мідь, гальванопластика, 120×120).
  • «Робітник» (1970, мідь, гальванопластика, 100×80×40).
  • Пам’ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Валентин Подольський, архітектор В. Семененко).
  • Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка (1972, тонований гіпс, 72×50×52).
  • «Бригадир монтажників А. Кравець» (1975, кована мідь, 90×70×76).
  • Пам’ятники загиблим у селах Млиниська Жидачівського району (1971), Монастирець Жидачівського району (1974, співавтор Зінаїда Расіна), Тур’я Буського району (1975).
  • «Кавалер Ордена Трудової Слави штампувальниця Львівського автобусного заводу К. Марценків» (1975, шамот, 43×35×40).
  • Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М. В. Лабузова (1977, бронза, 62×40×29).
  • Портрет художника Романа Сельського (1977, шамот, 48×25×32).
  • Барельєф «В. І. Ленін» (1977, бронза, 160×130×52).
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці А. А. Акімова (1977, штучний граніт, 62×27×31).
  • «Шахтар» (1977, штучний граніт, 112×87×38).
  • 6-метрова статуя шахтаря «Шахтарська слава» при в’їзді до Червонограда (1978, кована мідь, архітектор Анатолій Консулов).
  • Портрет Народного артиста СРСР Б. Романицького (1978, бронза, 70×40×30).
  • Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові (1979).
  • Пам’ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, архітектор Анатолій Консулов).
  • «Навіки разом» (1979).
  • «Нескорені», композиція присвячена Народній гвардії ім. І. Франка (1979, бронза, 158×110×60).
  • «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П. Брича» (1980, тонований гіпс, також мідь, 90×60×32).
  • Пам’ятник Іванові Франку в Лішні (1981, архітектор І. Француз).
  • Портрет бригадира шахтарів М. С. Школяренка (1982, тонований гіпс, 77×45×37).
  • «Ікари» (1982, співавтор Ярослав Скакун, тонований гіпс, 154×100×85).
  • «Партизанка» (1985, тонований гіпс, 120×64×54).
  • Портрет матері (1985, тонований гіпс, 63×48×33).
  • Скульптурна композиція «Сад світової культури» в Івано-Франковому (1986, співавтор Еммануїл Мисько).
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 124×49×38).
  • «Франківська плеяда» або М. Коцюбинський, М. Лисенко, Леся Українка, І. Труш, В. Стефаник (1986, склоцемен, 80×172×68).
  • Проект пам’ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (не пізніше 1987).
  • Проект пам’ятника Шевченку для Дрогобича від 1988 року (співавтори архітектор Василь Каменщик, скульптор Іван Самотос). Затверджений, але не був реалізований.
  • «Покрова Пресвятої Богородиці» (1998).
  • «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» (2008). Робота не завершена. Експонувалась в Національному музеї у липні 2008 року після смерті автора.Композиція знищена кількома роками пізніше.
  • Пам’ятник Іванові Франку в селі Нагуєвичі (у співавторстві).
  • Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Фелікса Дзержинського.800px-С._Лішня_Дрогобицький_р-он_-_Пам'ятник_Франку_І.Я.