Матвієнко Денис Володимирович — артист балету, Заслужений артист України, єдиний у світі володар чотирьох Ґран-прі міжнародних конкурсів артистів балету, Прем’єр Маріїнського театру (Санкт-Петербург, Росія). Володар Призу Вацлава Ніжинського, премії «Душа танцю» в номінації «Зірка». Запрошений соліст Большого театру (Москва, Росія), Нового національного токійського театру (Токіо, Японія), Ла Скала (Мілан, Італія), Опера Гарньє (Париж, Франція) та Американського театру балету (Нью-Йорк, США) тощо. Denis_Matvienko

Родина

Денис Матвієнко — представник третього покоління танцівників і хореографів. Дід і бабця Дениса в молодості були танцівниками знаменитого ансамблю «Жок». Пізніше дід Дениса Клоков Георгій Павлович (1931—2010), Народний артист України, Заслужений діяч мистецтв України, став засновником і керівником ансамблю «Дружба» (1960—1973), а згодом — фольклорно-хореографічного ансамблю «Славутич». Батьки Дениса — Матвієнко Володимир Іванович і Наталія Григорівна — також були танцівниками ансамблю «Славутич». Згодом батько Дениса став головним балетмейстером Київського театру естради (1988—1989) і головним балетмейстером Київського державного мюзик-холу (1989—1991).
Дружина — Анастасія Матвієнко, солістка Маріїнського театру (Санкт-Петербург), донька — Єлизавета Матвієнко (27.01.2013). Сестра  — Олена Матвієнко, балетний продюсер. 1365601532-84051736

Кар’єра

З 1989 по 1997 навчався у Київському державному хореографічному училищі, у класі Валерія Парсегова. У червні 1997 року Денис Матвієнко став прем’єром Національної опери України. Менше ніж через рік, у 1998 році, він отримує ґран-прі ІІІ Міжнародного конкурсу артистів балету ім. Рудольфа Нурієва у Будапешті, а ще через рік, у 1999-му — Золоту медаль та Приз Вацлава Ніжинського на ІІІ Міжнародному конкурсі сучасної і класичної хореографії в Наґої (Японія). У 2001 році Матвієнко отримує запрошення від Маріїнського театру (Санкт-Петербург, Росія), де стає провідним солістом. Упродовж одного театрального сезону виконує там головні партії в балетах «Дон Кіхот» і «Коштовності», а також провідні партії у прем’єрах балетів «Попелюшка» Олексія Ратманського та «Блудний син» Джорджа Баланчина. З 2002 року Денис Матвієнко — запрошений соліст у Новому національному токійському театрі (Токіо, Японія). 1474915774_3_denis-matvienko2003 року повертається в Національну оперу України як прем’єр. У 2005 році Денис Матвієнко, разом з дружиною Анастасією Матвієнко, вирішує взяти участь у Х Московському міжнародному конкурсі артистів балету й хореографів та отримує на конкурсі Головний приз, а Анастасія — Золоту медаль. Одразу ж після конкурсу Денис Матвієнко отримує від керівництва Большого театру (Москва, Росія), в особі художнього керівника Олексія Ратманського, пропозицію перейти в трупу Большого театру як прем’єр. Але Матвієнко вирішує залишитися в Києві. І знову створює прецедент, ставши у 2005 році — першим з дореволюційних часів — запрошеним прем’єром трупи Большого театру. З 2007 року Матвієнко виступає як головний гість («Guest principal») у міланському оперному театрі Ла Скала та паризькому Опера Гарньє.  У листопаді 2011 року Денис Матвієнко погоджується стати Художнім керівником балетної трупи Національної опери Україну. На цю посаду його урочисто запрошує Міністр Культури України М. А. Кулиняк. У той самий час Денис, разом із сестрою Оленою Матвієнко, створює «Фонд Дениса Матвієнка».

f6be3e99498a2e5fb8d54b32f22e5b66

У квітні 2012 року Матвієнко вводить до репертуару НОУ відразу два одноактних балети: «Клас-концент» і «Радіо і Джульєтта». Для постановки залучає Михайла Мессера та Едварда Кліґа. Балет «Радіо і Джульєтта» стає першим в історії театру репертуарним балетом в стилі contemporary. 14 жовтня 2012 року Денис Матвієнко та 32 артисти балету НОУ беруть участь в показі відомого українського дизайнера одягу Олексія Залевського. Саме цей показ урочисто закривав тижні моди «Ukrainian Fashion Week». Вперше в історії українських показів замість моделей на подіум вийшли артисти балету. Акція мала шалений успіх. Ця подія стала ще одним кроком на шляху до того, щоб зробити балет в Україні більш відомим. У жовтні 2012 року під керівництвом Дениса Матвієнка в НОУ почалась робота над балетом «Баядерка» (у редакції Наталії Макарової). У січні 2013 року до Києва прилетіла й сама Макарова. 14 лютого 2013 року на сцені НОУ відбулася прем’єра балету «Баядерка». Київський театр став першим театром на теренах колишнього СРСР, де балет «Баядерка» поставила легендарна Макарова.6 грудня 2012 року на сцені НОУ — прем’єра балету Едварда Клюга «Quatro».

unnamed

Репертуар

    • «Дон Кіхот», хореографія М.Петіпа/А.Горського — Базіль
    • «Дон Кіхот», хореографія Рудольфа Нурієва — Базіль
    • «Спляча красуня»  — Принц
    • «Лебедине озеро» — Принц Зіґфрід
    • «Жизель» — Альберт
    • «Кармен-сюїта» Альберто Алонсо — Ескаміліо (Тореадор), Хосе
    • «Сільфіда» — Джеймс
    • «Баядерка» — Солор
    • «Ромео і Джульєтта», хореографія Кеннета Макміллана — Ромео
    • «Ромео і Джульєтта», хореографія Леоніда Лавровського — Ромео
    • «Коштовності», хореографія Джорджа Баланчина — «Смарагди» і «Рубіни»
    • «Не встерегти» — Колас (Колін)
    • «Тема з варіаціями», хореографія Джорджа Баланчина
    • «Блудний син» Джорджа Баланчина — Блудный син
    • «Попелюшка», хореографія Олексія Ратманського — Принц
    • «Шопеніана», хореографія Фокіна
    • «Манон», хореографія Кеннета Макміллана — Кавалер де Ґріє
    • «Раймонда» — Жан де Брієн
    • «Корсар» — Конрад, Раб
    • «Лускунчик» — Принц
    • «Три мушкетери» — Д’Артаньян
    • «Спартак», хореографія Юрія Григоровича — Спартак
    • «Золота доба», хореографія Юрія Григоровича — Борис
    • «Дама з камеліями», хореографія Асамі Макі — Арман
    • «Спартак», хореографія Георгія Ковтуна — Спартак
    • «Уночі», хореографія Джерома Роббінса
    • «Шуралé» («Алі Батир»), хореографія Леоніда Якобсона — Алі Батир
    • «Етюди» — хореографія Гаральда Ландера
    • «Горбоконик», хореографія Олексія Ратманського — Іван-дурник
    • Radio and Juliet («Радіо та Джульєтта»), хореографія Едварда Клюґа
    • Remanso («Ремансо» ) — хореографія Начо Дуато

Нагороди

  • 1997 — IV Міжнародний конкурс артистів балету в Люксембурзі — Ґран-прі;
  • 1998 — III Міжнародний конкурс артистів балету ім. Рудольфа Нурієва в Будапешті — Ґран-прі;
  • 1999 — III Міжнародний конкурс сучасної і класичної хореографії в Наґої, Японія — Золота медаль і Приз Вацлава Ніжинського;
  • 2005 — X Московський Міжнародний конкурс артистів балету і хореографів — Ґран-прі.
  • 2008 — Приз «Душа танцю» в номінації «Зірка»
  • 2009 — Нагороджений нагрудним знаком Міністерства культури Республіки Татарстан «За досягнення в культурі»
  • 2011 — Володар Міжнародної балетно премії DANCE OPEN в номінації «Найкраща пара»
  • 2014 — «Людина року» 2013 у номінації «Митець року»