18 серпня 1917 року народився Василь Захарович Бородай – художник і скульптор, який увічнив своє ім’я в одному з найбільших в Європі монументів – “Батьківщина-мати” в Києві, в скульптурній композиції Кий, Щек та Хорив та сестра Либідь. Його руці належать пам’ятники Миколі Щорсу, Лесі Українці, Тарасу Шевченку (Нью-Йорк).

Borodaj_VНародився Василь у Катеринославі (нині місто Дніпро), але дитинство припало на буремний час – розруха, що залишилася після революції, голод, скрутне матеріальне становище, а попереду ще одна війна. Та попри все мрії малого завжди звертали на стежку мистецтва – він бачив себе художником. Його батько Захар Семенович товаришував із Дмитром Яворницьким і допомагав йому збирати експонати до музею. Враження від краси побачених картин закарбувалися в пам’яті на все життя. Закінчивши школу, а після неї фабрично-заводське навчання, пішов працювати токарем на завод. Робота із металом йому дуже подобалась, але малювати хотілося більше. Тому в 1936-му Бородай вступив до художнього училища, яке закінчив із відзнакою. Та не встиг випускник переступити поріг навчального закладу, як почалася війна з гітлерівською Німеччиною. Майже одразу його мобілізували до армії. Спочатку був розвідником, потім звільняв від нацистів Польщу, Чехію, Румунію. За бойові заслуги нагороджений орденами Червоної Зірки та Вітчизняної війни І й ІІ ступенів. Роки, проведені на фронті, мали значний вплив на його творчий шлях. Після війни Василь повернувся до рідного міста й працював майстром у скульптурному цеху. Але жага до навчання знову привела Бородая до Київського державного художнього інституту на факультет скульптури до Миколи Лисенка. Його випускною роботою стала скульптура “Олександр Невський”, яка втілила в собі міць і силу. Лисенко залучив Василя до роботи над пам’ятником Щорсу, що визначило долю скульптора, як майстра монументальної пластики. Щорса встановили у 1954 році на бульварі Тараса Шевченка, тривалий час цей монумент вважався візитівкою Києва.800px-Пам'ятник_Миколі_Щорсу_на_бульварі_Шевченка_у_КиєвіУ співавторстві з Миколою Лисенком та Миколою Суходоловим Василь працює над монументальними творами для Запоріжжя, Житомира, Києва та Москви. 1957 році на Ювілейній республіканській виставці твори українського митця одразу привернули до себе увагу, бо в них з’явилося те, що свідчило про індивідуальне обличчя митця – свіжість задуму та рішення, збагачене пластикою: “Земле моя” та “Леся Українка” (у тонованому гіпсі). Працювати над Лесею скульптор розпочав, ще будучи студентом. Три роки знадобилося майстру, щоб двометрова фігура поетеси із замисленим обличчям і книгою в руці з’явилася перед очі глядачів. Леся Українка багато експонувалася на виставках. У 1965-му статую “перелили” в бронзу та встановили в Маріїнському парку, де вона стоїть і нині.Київ_-_Міський_сад_DSC_8440На початку 60-х минулого століття Бородай відвідав Єгипет, там ого вразили монументальні споруди, які сприяли остаточному визначенню митця саме як монументаліста. У 1963-му скульптору запропонували створити панно для станції метра “Політехнічний інститут”. У співавторстві з майстрами була створена типова композиція того часу – на червоному тлі (керамічна мозаїка) – бронзовий барельєф фігури дівчини, яка тримає на долоні штучний супутник Землі. Після цього Бородая залучили до оформлення інтер’єру будинку Палацу піонерів. У залах були створені мідні барельєфи, вмонтовані у стіну, де фоном слугували кам’яні простори.pannoНайвиразніше і найвпізнаваніше проявився почерк майстра у композиції “Засновники Києва”. Три брати Кий, Щек і Хорив стоять на човні, що пливе по дніпровськими хвилями, на кормі – сестра Либідь, стоїть розкинувши руки як крила, символізуючи незборимість сили, що прокладає шлях у майбутнє України. Цей витвір мистецького генія перевершити неможливо, а пам’ятник уже давно став символом столиці й самої України.Пам'ятник_засновникам_КиєваЩе однією знаковою роботою майстра стала скульптура “Батьківщина-мати”, яку було урочисто відкрито 9 травня 1981 року, до 40-річчя перемоги над нацистами.800px-Пам'ятник_Вітчизні-матері_в_Києві“Ця скульптура – значне досягнення нашої української науки, це такий синтез, що відомий і в мистецтві минулого. Відомі інженерні розрахунки Леонардо [да Вінчі], Мікеланджело. Але таких взірців небагато, обмаль їх і в сучасному мистецтві – статуя Свободи в Нью-Йорку, Христос у Ріо-де-Женейро, великий Будда в Японії. Отож, випала унікальна нагода, то був своєрідний виклик часу. Хотілося зробити не гірше відомих зразків”, – так розповідав скульптор про свою роботу.187557_1У 1985 році Бородай створив психологічний образ жінки-трудівниці, яка чекає з війни сина – “А мати жде”.800px-Wikiexpedition-mykolaivka-mother-is-waiting-03Усе життя Бородай провадив громадську роботу (майже 20 років очолював Національну спілку художників України), а про педагогічну діяльність уже годі й говорити. Довгі роки він очолював одну з провідних скульптурних майстерень у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, з якої вийшло вже багато талановитих митців.