Без названияКатерина Білокур зуміла сягнути вершин успіху і прославити українське мистецтво на цілий світ. Вона самотужки, долаючи непрості сільські перешкоди, крок за кроком відкривала для себе таємниці живопису і без спеціальної художньої освіти, альбомів та книжок навчалася у природи. Катерина Білокур народилася 24 листопада 1900 року в с.Богданівка на Полтавщині в заможній сільській родині. Ні про яке навчання доньки батьки й чути не бажали, адже тоді вона може й заміж не вийти! Букви дівчинка вивчила сама на печі. А ще вчилася, коли молодший брат робив уроки. Малювати Катерина почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли. Та дівчинка продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугілля. І тоді на душі ставало тепло й радісно, і від щастя сміятися хотілося. Катерина прагнула навчатися , але її не прийняли ні в  Миргородський технікум художньої кераміки, ні в Київський театральний технікум через відсутність документа про закінчення семирічки. Навесні 1940 року дівчина, почувши по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко, звернулася до співачки з листом, до якого додала малюнок калини на шматкові полотна. Малюнок вразив співачку. Вона звертається до Центру народної творчості – і роботами К.Білокур починають цікавитися.

 

У Полтавському будинку народної творчості відкривається персональна виставка художниці-самоучки з Богданівки, яка на той час складалася лише з 11 картин. Виставка мала величезний успіх. Художницю преміюють поїздкою до Москви. Три картини К.Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Здебільшого К.Білокур малювала квіти, але жодної не зірвала. Ходила у байраки за 20 кілометрів, аби змалювати чар-зілля. Працювала олійними фарбами. Сама робила пензлі, вибираючи з котячого хвоста волосини однакової довжини. Для кожної фарби — свій пензлик.

 

Живопис художниці – «вишивка» олійними фарбами на полотні. Кожна квіточка, гілочка, ягідка в рослинному світі художниці любовно, ретельно виписані, виділені, обведені світлим обідком.

Померла народна майстриня 10 червня 1961 року. Її ім’я входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

 

Шанувальники творчості видатної української художниці! У відділі мистецтв нашої бібліотеки (Повітрофлотський пр., 10) зберігається книга про народне мистецтво майстрині «Катерина Білокур».

Scan