• Головна
  • Про нас

Library Art Blog

~ Відділ мистецтв МСМБ "Молода гвардія" м. Київ

Library Art Blog

Daily Archives: 27.05.2020

Сонячний маестро

27 Середа Тра 2020

Posted by artlibraryblog in Uncategorized

≈ Залишити коментар


images (3)

Стефан Васильович Турчак – один із найвидатніших диригентів XX століття, з ім’ям якого пов’язані найзначиміші сторінки українського оперно-балетного і симфонічного виконавства. З його думкою рахувалися композитори і режисери, диригенти і художники, найуславленіші співаки, його шанувала влада, слава про диригента розійшлася далеко за межі України. Стефан Турчак народився в українському с. Мацковичах на території сучасної Польщі 28 лютого 1938 року. У 1947 році, під час операції «Вісла», родину примусово вивезли в Радянську Україну. Хлопець рано втратив батьків і виховувався бабусею у с.Дублянах на Львівщині. З дитинства виявив велику зацікавленість музикою, яка привела його до Львівської консерваторії у клас видатного диригента, музиколога і педагога М. Колесси. Ще студентом Стефан дебютував як диригент Львівського театру опери і балету. У 25 років уже очолив Державний симфонічний оркестр України, піднявши його до найвищих мистецьких вершин, про що засвідчили гастролі колективу під керівництвом майстра в багатьох зарубіжних країнах. У 1967 році С.Турчак став головним диригентом Державного академічного театру опери і балету України ім.Т.Шевченка, що започаткувало нову сторінку не тільки  його власної творчої біографії, але й відомого театру.

Без названия (4)
images (4)

Уже перша його постановка на київській оперній сцені «Отелло» Дж. Верді засвідчила про прихід у колектив диригента особливого таланту і емоційної наснаженості. Загалом диригент поставив на київській оперній сцені майже сорок вистав. І кожна ставала мистецькою подією, яскравим тріумфом українського оперно-балетного виконавства. Мистець мав якусь надприродну магічну єдність з кожним солістом і артистом оркестру, хору, балету, вмів захопити і повести виконавців за собою, мов могутню бурхливу ріку. Після прем’єри вердіївського Реквієму італійська критика назвала С.Турчака «українським Тосканіні». З ім’ям мистця як головного диригента і художнього керівника трупи пов’язані блискучі успіхи київського оперного театру за кордоном, зокрема на уславленому Вісбаденському музичному фестивалі, де театр вперше показав перлину української національної класичної музики – оперу «Тарас Бульба» М.Лисенка (1982).

Стефан Васильович диригував виставами і симфонічними концертами у багатьох країнах світу – Англії, Німеччині, Югославії, Японії, поставив «Бориса Годунова» і «Хованщину» в Ніцці, «Макбета» в Мадридській королівській опері, «Івана Сусаніна» і «Кармен» в Загребській опері.

Стефан Турчак рано пішов із життя. Згорів у напруженій творчій праці, якій віддав увесь свій талант, душу і серце. Перейшовши пруг свого п’ятдесятиріччя, пішов у вічність 23 жовтня 1988 року, залишивши по собі найяскравішу сторінку в історії Національної опери України, українського і світового музичного мистецтва. На його честь в 1994 році був запроваджений національний конкурс диригентів ім. С.Турчака, який став Міжнародним.

 

Шановні поціновувачі українського музичного мистецтва! У відділі мистецтв нашої бібліотеки, що на Повітрофлотському пр. 10, ви зможете ознайомитися зі сторінками життя і творчості видатного диригента в книзі В.Рожка «Стефан Турчак».

 

 

 

Катерина Василівна Білокур – майстриня народного декоративного живопису

27 Середа Тра 2020

Posted by artlibraryblog in Українські художники

≈ Залишити коментар


Без названияКатерина Білокур зуміла сягнути вершин успіху і прославити українське мистецтво на цілий світ. Вона самотужки, долаючи непрості сільські перешкоди, крок за кроком відкривала для себе таємниці живопису і без спеціальної художньої освіти, альбомів та книжок навчалася у природи. Катерина Білокур народилася 24 листопада 1900 року в с.Богданівка на Полтавщині в заможній сільській родині. Ні про яке навчання доньки батьки й чути не бажали, адже тоді вона може й заміж не вийти! Букви дівчинка вивчила сама на печі. А ще вчилася, коли молодший брат робив уроки. Малювати Катерина почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і забороняли. Та дівчинка продовжувала малювати потайки від рідних, використовуючи для цього полотно та вугілля. І тоді на душі ставало тепло й радісно, і від щастя сміятися хотілося. Катерина прагнула навчатися , але її не прийняли ні в  Миргородський технікум художньої кераміки, ні в Київський театральний технікум через відсутність документа про закінчення семирічки. Навесні 1940 року дівчина, почувши по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко, звернулася до співачки з листом, до якого додала малюнок калини на шматкові полотна. Малюнок вразив співачку. Вона звертається до Центру народної творчості – і роботами К.Білокур починають цікавитися.

Без названия (1)
Без названия (3)
Без названия (2)

 

У Полтавському будинку народної творчості відкривається персональна виставка художниці-самоучки з Богданівки, яка на той час складалася лише з 11 картин. Виставка мала величезний успіх. Художницю преміюють поїздкою до Москви. Три картини К.Білокур — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх бачить Пабло Пікассо. Весь світ облітають його слова: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Здебільшого К.Білокур малювала квіти, але жодної не зірвала. Ходила у байраки за 20 кілометрів, аби змалювати чар-зілля. Працювала олійними фарбами. Сама робила пензлі, вибираючи з котячого хвоста волосини однакової довжини. Для кожної фарби — свій пензлик.

images
images (2)
images (1)

 

Живопис художниці – «вишивка» олійними фарбами на полотні. Кожна квіточка, гілочка, ягідка в рослинному світі художниці любовно, ретельно виписані, виділені, обведені світлим обідком.

Померла народна майстриня 10 червня 1961 року. Її ім’я входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

 

Шанувальники творчості видатної української художниці! У відділі мистецтв нашої бібліотеки (Повітрофлотський пр., 10) зберігається книга про народне мистецтво майстрині «Катерина Білокур».

Scan

Недавні записи

  • Носій глибинного кобзарства в Україні
  • «Своя оселя»
  • Лебедина пісня Франца Шуберта
  • Магічні звуки саксофона
  • Творець модерної української опери

Статистика блоґу

  • 112 869 натискань
Травень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
« Кві   Чер »

Архів записів

Категорії

  • Архітектура України
  • Великі українці
  • Графіка
  • Дизайн
  • Кіно
  • Музеї
  • Музеї світу
  • Музика
  • Музичне мистецтво України
  • Наші книжкові новинки
  • Парки України
  • Світове кіно
  • Світовий театр
  • Скульптура України
  • Танці
  • Танці світу
  • Театр
  • Українські художники
  • Фотографія
  • декоративно-прикладне мистецтво
  • естрадне мистецтво
  • мистецтво проти війни
  • мода
  • мультиплікація
  • платівки
  • світова архітектура
  • світова графіка
  • світова естрада
  • світова мода
  • світова фотографія
  • світова_скульптура
  • українське кіно
  • художники
  • цирк
  • іконографія
  • історія однієї картини
  • Uncategorized

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Privacy & Cookies: This site uses cookies. By continuing to use this website, you agree to their use.
To find out more, including how to control cookies, see here: Політика куки
  • Слідкувати Вже підписалися
    • Library Art Blog
    • Join 42 other followers
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Library Art Blog
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Поскаржитися на цей вміст
    • Переглянути сайт у Читачі
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
 

Завантаження коментарів…