Опанас СластіонОпанас Сластіон – видатний український художник і архітектор, роботи якого виконані в піднесеному романтично-народницькому дусі. Він зробив великий внесок у вивченні українського кобзарства і став одним із засновників національного архітектурного стилю. Опанас Сластіон народився 14 січня 1855 року в м.Бердянську Таврійської губернії. Дитинство митця минало в старовинному містечку Ногайську, де ще свіжими були перекази про запорозьку старовину, про боротьбу з турками і татарами. Батько Опанаса, рестовратор та іконописець, хотів дати синові хорошу освіту, тому відправив його на навчання до Петербурга. Там юнак вступив до Академії мистецтв, під час навчання в якій отримав дві срібні медалі. У 1882 році професор Веніг запропонував Опанасові скопіювати для великого князя Володимира (брата царя) картину голландського художника «Кавалькада в лісі». Здібний студент погодився виконати замовлення, але довідавшись, що за цю картину сам професор збирається одержати 3500 крб., у той час, як йому буде платити лише по 40 крб. на місяць, юнак відмовився. Невдовзі після цього випадку він був відрахований з Академії у званні класного художника III ступеня.  У студентські роки Опанас зацікавився постаттю Т.Шевченка й почав ілюструвати «Гайдамаків». Коли книжка вийшла друком, у ній було 49 малюнків, у яких художник виявив не лише свою майстерність, а й глибоке знання історії й побуту українського народу. Так О.Сластіон зажив собі слави першого ілюстратора «Кобзаря». На канікулах митець багато мандрував українськими селами. У зошит робив замальовки пейзажів, старовинних будівель, вбрання селян і селянок, змальовував предмети побуту. Окрім того, знайомився з кобзарями, записував їхні пісні та думи, малював портрети та писав біографію. Зібрані матеріали опрацьовував як альбоми: української та запорізької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів. А вже через багато років після смерті О.Сластіона, у 1961 році, було видано книгу з портретами кобзарів, які намалював художник. Багато років митець прожив у Миргороді. Викладав у Миргородській художній школі, сприяв в організації селянської капели бандуристів, брав участь у конкурсі на найкращий проєкт монумента Т. Шевченка в Києві. Багато сил віддавав творчості. Художник – автор українських краєвидів і жанрових сцен: «Українка»«Проводи на Січ», «Миргород»«Вечір. Село»«Зима на Чернігівщині». Його малярство позначене впливом передвижництва, але з національною тематикою.

 

О.Сластіон був одним із засновників українського архітектурного стилю.У 1920-х роках за проєктом митця було збудовано будинок курорту в Миргороді, будинки у Великих Сорочинцях та інших місцях. Митець створив серію проєктів земських шкіл для Лохвицького повіту, які стали  справжньою окрасою місцевих сіл. Школи за проєктами митця мали стіни, прикрашені цегляним орнаментом, трапецієподібні вікна, дахи із заломами та високими шпилями над баштами. «Хати у вишиванках» –  так поміж люди називають ці красиві споруди. Помер визначний художник 24 вересня 1933 року на 78 році життя. Похований на Троїцькому кладовищі Миргорода.