Семен Гулак-АртемовськийСемен Степанович Гулак-Артемовський –  відомий співак та український композитор 19 століття. Виступаючи більше 20 років на сценах Петербурзької Імператорської опери та Великого театру в Москві, він залишався істинним українцем і став творцем першої національної опери. І нині репертуар Київської Національної опери неможливо уявити без його славетного «Запорожця за Дунаєм». Семен Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в м. Городищі на Київщині в сім’ї священника. Хлопець ще змалечку вирізнявся чудовим дискантом, але батько за сімейною традицією віддав сина до Київського духовного училища. Сяк-так освоюючи премудрості сану, хлопець зате виділявся неабияким голосом, що й приводить його до хору Софійського собору, а згодом Михайлівського Золотоверхого монастиря. Красивий голос і вирішив долю юнака. У 1838 році на його талант звернув увагу М.Глинка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері й узяв Семена з собою до Петербурга. Тут композитор спочатку сам дає Семену уроки співу, а згодом організовує на його користь декілька концертів і на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, С Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері. У 1842 році С.Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років був солістом Російської імператорської опери, а згодом – Великого театру в Москві. У творчому доробку співака було понад 50 оперних партій, зокрема в «Руслані і Людмилі» М.Глинки, «Аскольдовій могилі» О.Верстовського, «Есмеральді» О.Даргомижського, «Любовному напої» Г.Доніцетті, «Севільському цирульнику» Дж.Россіні та ін. Як композитор С.Гулак-Артемовський вперше заявив про себе у 1851 році, написавши музику до водевілю «Картини степового життя циган» та вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля». Його музика від самого початку була перейнята духом української народної пісенності, її колоритом та ладовою природою.

Широку популярність композитору принесла опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала українською музичною класикою. Сюжет твору (втеча запорозьких козаків із Туреччини на батьківщину) підказав композитору історик М.Костомаров, який узяв участь у написанні лібретто. А в оформленні клавіру допомагала дружина С.Гулака-Артемовського  Олександра Іванівна -піаністка й арфістка, дочка декоратора московських театрів. Прем’єра опери відбулася 14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру, де С.Гулак-Артемовський був виконавцем партії Карася. Публіка захоплено сприйняла виставу, а хореографічні номери вимагала виконувати повторно. Та після Емського циркуляру постановка опери на сцені була заборонена впродовж 20 років. На українській сцені оперу «Запорожець за Дунаєм» вперше поставив у 1884 році М Кропивницький, забезпечивши твору довге сценічне життя.

Окреме місце у творчій спадщині С.Гулака-Артемовського посідають українські пісні. Відома пісня «Стоїть явір над водою» була присвячена Т. Шевченкові, з яким автор товаришував і надавав матеріальну допомогу на засланні. Від предків-козаків С. Гулак-Артемовський успадкував дар характерника-цілителя. Він практикував понад 10 років і зцілив тисячі невиліковних хворих. Помер С.Гулак-Артемовський від запалення легенів 17 квітня 1873 року в Москві. Похований на Ваганьківському кладовищі.

Дорогі друзі, більш детальну інформацію про творчу особистість українського композитора  ви зможете почерпнути у нашому відділі мистецтв у виданнях «Семен Гулак-Артемовський» Л.Кауфмана, «Видатні постаті в і сторії України 9-19 ст.», «Небо України».