Михайло ДерегусМихайло Гордійович – художник широкого діапазону: він успішно працював і в галузі тематичної картини, і в пейзажі та натюрморті, і в портретному мистецтві.  За духом і змістом своєї творчості М.Дерегус – митець яскраво національний, адже в його роботах звучить наскрізна тема народу, що надає його творчості певної цілісності та єдності. Михайло Дерегус народився 22 листопада 1904 року в с.Веселому на Харківщині в родині фельдшера. З раннього дитинства захопився малюванням. Його дитячі роки та юність припали на тяжкі буремні роки: час революцій, переворотів, кровопролитних війн, – проте вони не зламали віри в його майбутнє — стати художником. Закінчивши Харківський художній інститут, залишився в рідному закладі викладати. У 34 роки був обраний членом Спілки художників Української РСР. У повоєнні роки був директором  Державного музею українського мистецтва, керівником графічної майстерні Академії мистецтв СРСР у Києві. Не оминула М.Дерегуса і хвиля боротьби з українським націоналізмом. Художника було звинувачено тільки за те, що на занятті поставив студентам малювати натурника в червоних шароварах і з шаблею в руці. Пізніше йому в справі дописали, що таких треба перевиховувати, а не розстрілювати. Уже перші живописні та графічні роботи молодого митця привернули загальну увагу. Художник невтомно й часто мандрував українськими землями і виконував замальовки, які творчо використовував у створенні живописних полотен, графічних циклів та ілюстрацій. Так він написав цікаву серію офортів перед війною — «Вітер», «Гребля у Вільшані», «Три явори» (1941) та ін.  Його прості, лаконічні за композицією пейзажі, сповнені ліричного звучання, асоціюються з народними думами й піснями.

Мало не з перших кроків майстер звертається до історичної тематики. М.Дерегуса особливо приваблює образ видатного гетьмана Богдана Хмельницького, що знайшло відображення в серії картин олією, об’єднаних під назвою «Хмельниччина». Творам притаманна піднесена романтичність, відчуття монументальної величності персонажів. Працюючи над роботами на історичну тематику, художник досконало вивчав історію рідної землі, знайомився з документами та фактами, а згодом усе втілював у художньому задумі. М. Дерегус напружено працював і в галузі книжкової графіки. Для його ранніх праць, зокрема для ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського, характерна дещо перебільшена гротескність, і навпаки, в малюнках до дитячих книжок художник поєднує ліризм із м’яким гумором. Художник також проілюстрував твори «Тарас Бульба» та «Вечори на хуторі під Диканькою» М.Гоголя, поеми «Катерина» та «Наймичка» Т.Шевченка, «Лісову пісню» Лесі Українки.   Значним внеском у світову мистецьку скарбницю є ілюстраціїї Михайла Гордійовича до всесвітньо відомого роману «Війна і мир» Л.Толстого, виконані з вишуканою майстерністю та експресією. Помер визначний художник 31 липня 1997 року, залишивши по собі величезну мистецьку спадщину. Похований у Києві на Байковому кладовищі.  У1999 році було започатковано премію ім. М.Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва.