Кричевський Федір Григорович – український художник, педагог, перший ректор Української академії мистецтва

Творчість Федора Кричевського — яскраве й самобутнє явище в українській культурі.  Художник звеличував силу і красу людської особистості, оспівував життя і мужність українців.  Його картини збуджують добрі почуття, закликають до дії, сприяють усвідомленню власної гідності. Федір Кричевський народився 22 травня 1879 року в Лебедині на Сумщині в багатодітній родині земського фельдшера. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв, де навчався в майстернях І.Рєпіна та Д.Кардовського. Його конкурсна картина «Наречена» мала великий успіх, що дало художникові право на закордонне відрядження за рахунок Академії до Західної Європи. Відвідав Францію, Італію, Австрію, Німеччину, у Відні навчався в Густава Климта, вплив якого помітний як у філософії, так і в технічній манері Ф. Кричевського. Творчим звітом про відрядження стала картина «Весільний обряд в Україні» («Молодиці»). Російська критика відзначила, що художник «виявил слабость любить все родное». Через таку зухвалість Федору Григоровичу було відмовлено в пенсіонерському утриманні. З 1913 року митець працював у Києві: викладав у художньому училищі, а згодом став директором закладу. Федір Григорович  був педагогом, уроки якого учні пам’ятали все життя. У цей час митець створює  відому картину «Три покоління». Дівоча стрічка, вишита золотом і сріблом, парчевий очіпок молодиці й темна хустка старої жінки створюють декоративне тло, яке підкреслює поетично-символічний зміст створених художником реальних образів.

У 1917 році Ф.Кричевський узяв участь у створенні Української академії мистецтва й був обраний її першим ректором. Та пробув на цій посаді, віддаючи всю енергію й організаційний хист налагодженню діяльності закладу, лише рік. Коли більшовики захопили Київ, Акдемія була закрита. Під час штучного голоду, організованого більшовиками, щоб якось вижити, їде до с. Шишаки. Там його хата перетворюється на філію Академії: збираються студенти, вирує мистецьке життя. Художник створює славетний триптих «Життя», що є найяскравішим зразком українського модернізму з елементами ар нуво та українського релігійного живопису. У триптиху оспівується зовнішня краса людей з народу, їхнє душевне благородство, моральна сила та велич. На Міжнародному конкурсі у Венеції ці роботи стали справжньою сенсацією. Також картини майстра мали успіх і високу оцінку на виставках у Чикаго та Нью-Йорку. Повоєнні роки життя художника були важкими. Оскільки біографія Кричевського тривалий час була під забороною, відомо не так і багато, або ж факти суперечать один одному. Федір Кричевський помер за мольбертом від голоду 30 липня 1947 року в Ірпені, де він мав убоге помешкання. Перепохований у Києві на Лук’янівському цвинтарі. На його честь названо вулиці в Києві та Ірпені.