О.МурашкоЙого називали першим українським європейцем, Сєровим і Кустодієвим України. Але він був Мурашком. Українським художником, який наважився на рівних змагатися з художниками Європи й малярами Росії, і академістами, і передвижниками. Він з ними дружив, учився в них, але залишався самим собою – неповторним, найталановитішим живописцем, майстром фарб, майстром кольору, неперевершеним українським портретистом. Олександр Мурашко народився 26 серпня 1875 року в Києві. Його вітчим, брат художника М.Мурашка і власник іконописної майстерні, виконував оформлювальні роботи у Володимирівському соборі. На власні очі хлопець спостерігав, як народжувались розписи величного храму. Малювання для Сашка стає сенсом життя. У 19 років Олександр вступає до Вищого художнього училища при Петербурзькій Академії, а згодом стає студентом майстерні Іллі Рєпіна, від якого перейняв вільну манеру письма з її пастозним розмашистим мазком і пластичною проробкою форми. За свою дипломну роботу “Похорон кошового” (для величної постаті старого козака позував 60-річний М.Старицький) мистець був нагороджений великою Золотою медаллю й отримав  звання художника з правом трирічної пенсіонерської подорожі за кордон. О.Мурашко їде до Німеччини, Італії, Парижа, Мюнхена, де створює низку чудових робіт, зокрема відомий “Портрет дівчини в червоному капелюсі”. Поступово під впливом набутих у Європі вражень у живописі майстра з’являються певні новації, які походять від основ імпресіонізму. Мурашко намагається використовувати деякі прийоми стилю модерн — в композиції, у формотворенні кольорових мас і лінійних ритмів. Але за його узагальненнями завжди стоїть живий, невигаданий світ.

Повернувшись до Петербурга, художник працює над картиною «Карусель» (1906), яка принесла йому світове визнання: представлена на Мюнхенській міжнародній виставці робота отримала золоту медаль.  До художника надходять запрошення з різних міст Європи — Берліна, Відня, Парижа, Амстердама, Мюнхена, Венеції. Його персональні виставки в Європі мають великий успіх. У 1907 році художник повертається до Києва. Це місто митець по-справжньому любив: «Тут сонце, чудесна природа, власна культура». Майстер занурюється в мистецьке життя, експонуючи на багатьох виставках свої картини. Народжений в Україні, він увібрав у себе багатоголосся її сонячної землі, і творив мистецтво, забарвлене радістю буття. Його портрети перетворюються на знак краси та щастя, зображена природа перебуває в емоційному та духовному зв’язку з людиною. У 32 роки митець одружився з Маргаритою Крюгер, рідною сестрою дружини М. Прахова, яка стала його музою та моделлю. Дітей у сім’ї Мурашків не було, пізніше вони удочерили дівчинку Катю.

З дружиною

Енергійний у своїй діяльності митець мріє перетворити Київ на великий художній центр, подібний до Мюнхена. Він організовує власну студію. А в 1917 році була втілена в життя його найбільша мрія –  відкрито Українську Академію образотворчого мистецтва. Художник був одим із найактивніших її організаторів і очолив одну з майстерень живопису. 14 червня 1919 року на 44 році життя Олександр Мурашко був убитий, коли з дружиною повертався пізно ввечері додому. Тодішня преса писала, що «був пограбований і забитий бандитами». Але пострілом у потилицю в ті часи вбивали тільки працівники ЧК і тільки “ворогів народу”. Укриту червоною китайкою труну вдячні учні несли на руках до самого Лук’янівського цвинтаря.