До дня народження Т.Г.Шевченка (1814 – 1861)

шевченко

 Тарас Григорович Шевченко –  багатогранний геній і одна з найяскравіших постатей української нації. Поет, письменник, художник, фольклорист та етнограф, громадський і політичний діяч. Братчик  Кирило-Мефодіївського товариства. Академік Імператорської академії мистецтв. Борець за справедливість і волю, що став символом нашого народу. Шевченко-письменник  був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом. Його літературна спадщина обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і два уривки з інших п’єс, дев’ять повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), чотири статті та понад 250 листів.

 У своїй творчості поет відобразив саме ті думки й настрої, які були важливими в житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у серцях людей, свідчить факт, що в другій половині XIX — на початку XX століття чи не єдиною книжкою в більшості сільських хат України був «Кобзар»; вірші з нього вчили напам’ять, за ним училися читати.

Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він проявив себе як художник-живописець, офортист, майстер рисунка, акварелі, сепії та гравюри, випробовував себе в скульптурі та різьбі.

 Обдарований від природи хлопчина рано відчув потяг до малювання. Ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю. Розмальовував ними стіни, лави, стіл. Малював у хаті й надворі, вдома і в гостях. Якось повернулася сестра Катерина з панщини –  і не впізнала своєї хати:візерунками прикрашені стіни, долівка і навіть призьба.

Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка”, датований самим автором ще 1830 роком. З цієї юнацької роботи і розпочалася творчість видатного художника.

IMG_1185IMG_1189IMG_1193

Образотворча спадщина Шевченка дуже велика: нині відомо понад 1000 портретів, пейзажів, історичних, міфологічних та жанрових композицій.

Особливе визнання мали його офорти. За них у 1860 році рішенням ради Петербурзької академії мистецтв, де навчався Тарас,  його було обрано академіком з гравірування на міді. 1844 року він створив серію офортів під назвою «Живописна Україна», у яких зобразив сцени із життя й побуту простого українського народу, його історичного минулого, а також мальовничі краєвиди рідної землі  («Судня рада», «Старости», «У Києві», «Видубицький монастир» та ін. ).

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Небагато з тих, кому випало безсмертя, здобули його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них 25 – у кріпосному рабстві, 10 – у тюрмах та на засланні. А решту постійно перебував під недремлючим жандармським оком, воюючи з нестатками. Помер він самотнім у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному домі.

Творчість Тараса Шевченка – одне з найголовніших надбань нашого народу. Його поезію перекладено понад ста мовами світу, зокрема японською, корейською, арабською та есперанто. Українському митцеві на знак пошани встановлено близько 1200 пам’ятників по всьому світу.