Анрі-Еміль-Бенуа Матісс – французький художник, скульптор, графік, майстер декоративного мистецтва, один з найоригінальніших представників образотворчого мистецтва початку 20 століття. Малював портрети, жанрові картини, натюрморти, картони для вітражів і гобеленів.

anri-matiss+

Анрі Матісс народився в Ле Като-Камбрезі на півночі Франції. Він був найстаршим сином у родині Еміля Матісса і Анни Жерар. Його дитячі роки пройшли в сусідньому містечку Боен-ан-Вермандуа, де його батько, торговець зерном, тримав крамницю. З 1882 – 1887 рр. Анрі навчався в середній школі і, після неї, навчався у ліцеї Henri-Martin. У 1887 він виїхав до Парижа вивчати юриспруденцію в Школі юридичних наук. У серпні 1888, після закінчення навчання, 18-річний Анрі отримав право працювати за цією спеціальністю. Він повертається до маленького містечка Сен-Кантен і розпочинає працювати помічником адвоката. У 1889 році у нього стався напад апендициту. Коли він одужував після операції, мати купила йому приладдя для малювання. Тоді юний Анрі вперше почав писати — під час двомісячного перебування в лікарні він копіював кольорові листівки. Це його так захопило, що він вирішив стати художником. Анрі записався в школу малюнка Кантіна де ля Тур (фр. Ecole Quentin de la Tour), призначену для креслярів текстильної промисловості.

IMG_0803

У 1891 році Анрі знову приїхав до Парижа. Він вступив до Академії Жюліана, де навчався у Бугро — майстра салонного мистецтва. Серед його вчителів — В. Бугро, Г. Фер’є, пізніше — Гюстав Моро. Відомо, що Моро не обтяжував учнів копіюванням зразків мистецтва і нудними нотаціями. Можливо, саме це і приваблювало майбутнього лідера художиків-дикунів. У 1893 році він перейшов до Школи вишуканих мистецтв, де займався в майстерні у Гюстава Моро. Анрі копіював твори старих французьких і голландських майстрів. Там він познайомився з юним Альбером Марке і Жоржем Руо, а також з Камуеном, Мангеном і бельгійським художником Евенепулом. Під час навчання він копіював у Луврі твори старих французьких і голландських майстрів. Особливий вплив на нього в період навчання мала творчість Жана-Батиста Сімеона Шардена, ним були зроблені копії чотрирьох його картин. Творчість Анрі в цей час також знаходилось під впливом сучасних йому художників і японського традиційного мистецтва.

IMG_0806IMG_0808

Літо 1896 року він провів на острові Бель-Іль біля узбережжя Бретані, разом з Емілем Бері, сусідом по сходовому майданчику в Парижі. Тут Анрі познайомився із художником із Австралії, Джоном Пітером Расселом, другом Огюста Родена, колекціонером творів Еміля Бернара і Вінсента ван Гога. Джон Пітер Рассел познайомив Анрі з імпресіонізмом і працями Вінсента Ван Гога, з котрим він товаришував десять років, і навіть подарував Анрі два його малюнки. Їхнє спілкування кардинальним чином вплинуло на творчість художника, і пізніше він називав Джона Пітера Рассела своїм учителем, який пояснив йому теорію кольору.У 1896 році п’ять картин Анрі були виставлені в Салоні Національного товариства образотворчих мистецтв, дві з котрих були придбані державою, в тому числі його Читаюча, написана у 1894 році і придбана для резиденції президента Франції в Рамбуйе. Після виставки, за пропозицією П’єра Пюві-де-Шавана Анрі Матісс став членом-кореспондентом Салону Національного товариства образотворчих мистецтв.

Серед подорожей Матісса — мандри в Німеччину, Іспанію, Алжир, Марокко, Російську імперію. В Мюнхені відбулася виставка ісламського мистецтва, яке цікавило Матісса, хоча й дещо поверхнево. Він брав від нього лише декоративну складову, яку використовував у своїх картинах (арабські килими, арабський одяг, кераміка тощо). Оригінальну ісламську архітектуру і витвори мистецтва він спостерігатиме в Алжирі і Марокко. В останньому він мандрував двічі у 1912 та 1913 роках. Згодом він з’явиться на Таїті і добереться до Америки. Виставляється дуже часто — у Берліні, Нью-Йорку, Ніцці (1914—1919), Санкт-Петербурзі, Парижі, Мадриді. Усе більше пише східних пейзажів і портретів — «Арабська кав’ярня», «Вид з вікна», «Портрет дружини художника».