Cадиба Реїв, Приозерне

01

У невеликому селі Приозерне в Івано-Франківській області знаходиться двоповерхова садиба, збудована в 18–19 ст. в стилі необароко. У той час село називалося Псари. Перший садибний комплекс був побудований у другій половині 18 століття. Цей маєток належав графині Вільгельміні Рей і був зведений на її замовлення. У 1880 році замість старого було зведено новий палац. Автором проекту був відомий львівський архітектор Ю. Захаревич. Навпроти садиби знаходилися в’їзні ворота, з висоти яких відкривався вид на околиці. Маєток прикрашав ландшафтний парк.

Червоноградський замок, Нирків

02

Цей замок завоював право називатися самим таємничим замком України. Все, що залишилося від колись величної і старовинної споруди – дві круглі зубчасті вежі. Сьогодні можна тільки зітхати про його колишню розкіш. Сам палац був побудований ще у 9 столітті, пізніше повністю перебудовувався і тепер є нагадуванням про нині неіснуюче поселення. Ще більшої таємничості цьому місцю додає те, що воно відірване від цивілізації. До нього веде лише одна ґрунтова дорога, яка у негоду перетворюється на непрохідну.

Садиба Замок Попова, Василівка

03

Це одна з найцікавіших пам’яток Східної України і єдиний екземпляр палацово-замкової архітектури 19 століття, що дійшов до наших днів. Під’їжджаючи до палацового комплексу, проглядаються високі зубчасті стіни і вежі, увінчані шпилями. Цікаво, що на будівництво палацу пішло цілих 30 років. Кажуть, що під час ярмарку циганка нагадала господареві маєтку, ніби він буде жити до тих пір, поки будується замок, тому проект постійно перероблявся. Але, як господар замку не намагався віддалити день завершення будівництва, коли воно, нарешті, сталося – передбачення збулося.

Палац Курисів, Петрівка

04

Опори зруйнованого моста недалеко від цього місця вказують на те, що колись давно тут протікала річка. Сьогодні під старими руїнами видніється тільки поле очерету і невеликий струмочок, а трохи далі відкривається вид на непримітне село. Тільки придивившись можна побачити дивний шпиль – чи то верхівка церковного купола, чи то залишки якоїсь іншої споруди. Незнаюча людина навряд поцікавиться і навіть не здогадається, що якщо звернути з дороги, то перед нею відкриється приголомшливий Палац Курисів.

Жванецький замок, Жванець

05

Все, що залишилося від цієї могутньої фортеці – самотня п’ятикутна вежа, що височіє на річковій скелі. Вражає, але про існування замку часто не знають навіть жителі довколишніх сіл, а колись давно він відігравав важливу роль в історії країни. Побудований у 17 столітті, замок складався з шести веж, оточених глибоким ровом. Це було прекрасне укриття для місцевих панів. Втративши стратегічне значення, територія замку осиротіла і стала непотрібною. Проте любителі старовини люблять провідувати тутешні місця, тут відкриваються чудові види.

Чорнокозинецький замок, Чорнокозинці

06

Якщо ви одного разу помітите на березі річки Збруч густу лінію камінних залишків – знайте, що це одна із забутих подільських фортець. Замок, від якого сьогодні залишилися одні лише руїни, був зведений у другій половині 14 століття з метою оборони. Його товсті стіни стали у нагоді навіть під час кровопролитних боїв Першої світової війни. Ви напевно здивуєтеся, дізнавшись яку літературну кар’єру зуміла зробити ця фортеця. Для багатьох письменників вона стала справжньою музою і неодноразово згадувалася у різних творах.

Бучацький замок, Бучач

07

У 14 столітті для будівництва Бучацького замку було вибрано скелясте піднесення біля річки Стрипа, де схили невеликої гори з трьох сторін стрімко обривалися і спрямовувалися вниз до води. Це був величний замок овальної форми з мостом через річку. З часом палац почав втрачати оборонне значення і прийшов у занепад. Місцеві жителі почали розтягувати його залишки для будівельних потреб, поки від нього не залишився один каркас. Тепер час від часу сюди навідуються тільки допитливі туристи.

Залозецький замок, Залізці

08

У селищі Залізці розташований стародавній Залозецький замок. У 16 столітті ці землі польський король Сигізмунд I подарував подільському воєводі М. Камянецькому, який в 1516 році заклав тут замок. Будувався замок як оборонна споруда, розташована в стратегічному місці. Він мав прямокутну форму. Кожен кут захищала 3-х поверхова вежа з бійницями, а ще одна перебувала над воротами. Трохи північніше розташовувався двоповерховий житловий палац. З часом замок перейшов від сім`ї Камянецьких у власність Юрію Мнішеку. Пізніше оборонна споруда, вистоявши неодноразові напади турків, перейшла до гетьмана Вишневецького, який зробив її своєю резиденцією. Замок втратив своє оборонне значення в 18 сторіччі. Споруда сильно постраждала в результаті численних воєн. Під час артобстрілів Першої світової війни вона була остаточно зруйнована. Сьогодні замок вважається пам’яткою архітектури, але лежить в руїнах. Від колишньої величі залишилися фрагменти стін, в одній з яких зберігся в’їзний прохід.
Старокостянтинівський замок, Старокостянтинів

09

У 47 км від Хмельницького знаходиться місто Старокостянтинів, яке примітне замком, зведеним в 16 столітті. Старокостянтинівський замок був настільки міцним, що татари не змогли жодного разу його взяти. Потужна споруда відмінно виконувало свої оборонні функції. Саме через Старокостянтинів пролягав Чорний шлях – одна з трьох головних доріг, по яких рухалася татарська орда, здійснюючи грабіжницькі набіги. І замок, і місто заснував князь Костянтин Острозький, тепер вони названі на його честь. Територія замку мала вигляд трикутника, омиваного з двох сторін річками Ікопоть і Случ, а третя – межувала з містом. Від нього фортецю відділяв глибокий 200-метровий рів з водою. За ним був вал з бастіонами для гарматної стрільби. Вхід в замок охороняли в’їзні ворота з дерев’яним підйомним мостом. Стіни фортеці сягали майже 6 метрів в висоту, а товщина їх становила 1,5–2 м. До наших днів залишився сам двоповерховий палац-замок та частина потужних кріпосних стін. Також збереглася й двоповерхова кутова башта з підвалом – одна з п’яти. Уздовж південної стіни палацу розташована Троїцька церква, в архітектурі якої присутні готичні елементи. Зберігся лише нижній її ярус.

Київська фортеця (Нова Печерська фортеця), Київ

10

Нову Печерську фортецю будували протягом кількох сторіч, починаючи з 17 століття, і постійно доповнювали новими об’єктами. Частиною Київської фортеці є Госпітальне і Васильківське укріплення, Києво-Печерська лавра та інші споруди. Основний етап будівництва було здійснено у середині 19 століття, за часів царювання Миколи I. Автором плану цитаделі став військовий інженер Карл Опперман. Споруда була настільки величезна, що довелося відселяти частину жителів Печерського району. Київська фортеця жодного разу не брала участі в битвах, не справила жодного бойового пострілу. Військові технології кінця 19 століття різко змінилися, тому фортецю використовували як склад. Тут містився провіант на 20 тисяч осіб. У наші дні Нова Печерська фортеця є історико-архітектурним музеєм. Не всі її будівлі під охороною. Деякі з них – власність військового відомства. Декілька споруд перебувають у приватній власності. Наприклад, тут розташована вежа, яку навіть заборонено фотографувати. На жаль, багато споруд не охороняють, вони поступово руйнуються. На території музею проводять екскурсії, а також організовують різноманітні заходи.
Київська фортеця – унікальна споруда, яка є однією з найбільших у світі кам’яно-земляних фортець. Цю візитівку столиці варто побачити кожному українцю.

11
Ці та багато інших фактів ви знайдете в журналі «Пам’ятки України», що у відділі мистецтв  на Повітрофлотському, 10. Кожного місяця на вас цекають нові надходження.