Тренінг “Гармонійні стосунки. Що? Як? Чому?”

У відділі мистецтв МСМБ «Молода гвардія» відбувся тренінг «Гармонійні стосунки. Що? Як? Чому?».  В приємній та дружній атмосфері кожен учасник тренінгу зміг отримати для себе відповіді на такі важливі запитання: «як розвиватися в парі?», «як досягати спільних цілей разом?», «як побудувати гармонійні стосунки?».

Ми дякуємо Благомиру та Олені за надзвичайно змістовні кілька годин, проведених у їх компанії.

 

10 причин любити іграшки з вовни

У бібліотеці мистецтв відбувся майстер-клас від майстрині Ольги Биндас.

10 причин любити іграшки з вовни:

1) 100% натуральний матеріал;

2) Це індивідуально для вас і може бути щось дуже особисте і особливе втілене в символічну іграшку;

3) Зваляти можна будь яку істоту, яку ви забажаєте;

4) Це завжди затишний персонаж, який огортає любов’ю;

5) Валяні іграшки приємні на дотик;

6) Результат завжди виходить екстрамилим, няшним;

7) Це неймовірні спогади;

8) Гарний подарунок;

9) Це просто дуже мило;

10) Це може бути вашим талісманом, який можна носити з собою і кайфувати від енергії, що він несе.

 

VideoWeek

Цього тижня в нашій рубриці свіжа робота від британської групи Bat for Lashes. Наташа Хан та її боротьба світла й темряви – емоційна робота, голос, який переходить в оперу і потайбічний світ.

Яскрава зірка українського кіно XX століття

125 років з дня народження геніального українського актора, народного артиста, лауреата Державних премій Амвросія Максиміліановича Бучми (14 березня 1891, Львів— 6 січня 1957, Київ). Артист театру ім. Ів. Франка —Амвросій Бучма за багато років своєї праці в театрі і в кіно зіграв близько двохсот ролей, найрізноманітніших своїм жанром — від пришелепуватого старого Сірка в п’єсі М. Старицького „За двома зайцями” до сповненого трагізму американського робітника Джіммі Хіггінса, від затурканого селянина-москаля Івана в п’єсі І. Тобілевича „Безталанна” до образного втілення народного гніву і боротьби—Гната Голого в „Саві Чалому”, від пройдисвіта Хлестакова в „Ревізорі” М. Гоголя до революційного героя матроса Гайдая в п’єсі „Загибель ескадри” О. Корнійчука, від кровопивця Терентія Пузиря в „Хазяїн!” до Вагнера в опері „Фауст”, від Омелька в „Мартині Борулі” І. Тобілевича до Дон Жуана в „Камінному господарі” Лесі Українки. Доводилось А. Бучмі грати і жіночі ролі (ворожка в „Ой, не ходи, Грицю” і ін.), і простаків в оперетках, і навіть виступати в балеті.
І яку б роль не грав Бучма, чи то роль, що викликає захоплення, симпатії, любов глядача, чи то роль, яка викликає почуття презирства, обурення, ненависті чи жалю, створені ним постаті завжди викликали глибокі відчуття, сильні емоції, надовго залишаючи в пам’яті глядача живий образ. Амвросій Максиміліанович на театральній сцені і в кінофільмах з однаковою мистецькою досконалістю створював гостро драматичні, трагічні й комедійні образи. Пропонуємо вам переглянути книги, присвячені життю та творчості видатного актора.

 

Пам’яті великого Кобзаря

Сьогодні 12 березня у відділі мистецтв МСМБ «Молода гвардія» відбувся концерт української ліричної пісні, присвячений до дня народження Т. Г. Шевченко. У ньому взяли участь викладач кафедри академічного та естрадного вокалу Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка Михайло Селезньов (баритон), його учні – Володимир Бровченко і Ольга Мордасова та лауреат міжнародних конкурсів, доцент кафедри інструментально-виконавської майстерності Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка Лариса Лабінцева (партія фортепіано). Протягом однієї години в музичній вітальні лунали твори на вірші Т. Г. Шевченка, такі як: «Думи мої, думи», «Зоре моя вечірняя» та інші. Ми щиро дякуємо учасникам концерту за можливість поринути у світ прекрасного, у світ музики.

Музична Шевченкіана

Тарасова поезія в усі часи надихала музикантів на створення нових пісень. Джерелом натхнення для більшості з них є поетична збірка «Кобзар». Своєю назвою вона перегукується з піснею, співцем-виконавцем. Та й свої твори Шевченко часто називав як пісні-думи («За піснею-думку?», «Ой гаю, гаю», «Й не такі, як я, даремно співають» та багато інших). Поетична спадщина Кобзаря – то основа для створення різножанрових музичних творів багатьма поколіннями композиторів.

Пісенна Шевченкіана [Текст] : До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка / Упоряд.і передм. О.М.Івасюк; Вст ст. С.В.Майданської. – Чернівці : Букрек, 2013. – 320 с. : іл. нотн. – Від упорядника: с.5; Шевченко і музика: с.6; Автори музичних творів: с.303.
До ювілейного видання ввійшли ноти класиків українського музичного мистецтва і тексти пісень. Це перше подібне видання, що містить в такому обсязі відомі та маловідомі музичні твори на тексти Тараса Шевченка.
Білинська, Марія Леонтіївна.
Грає Кобзар, виспівує : Передмова академіка Д.С.Лихачова / Білинська, Марія Леонтіївна ; Ред. Л.М.Мокрицька. – К. : Музична Україна, 1978. – 182 с. : нот. – Библиогр.: с.172.
У книзі розповідається про роль народної пісні та професіональної музики в житті і творчості Т. Г. Шевченка. Аналізується взаємозв’язок поетичних творів великого Кобзаря з українською народнопісенною творчістю, дається широкий огляд дореволюційної та радянської музичної Шевченкіани.
Лисенко, Микола Віталійович.
Хорові твори та вокальні ансамблі на вірші Т.Шевченка [Ноти] / Лисенко, Микола Віталійович ; Ред.-упор.Г.Я.Гембера; Літред. В.Г.Мордань; Худож. В.П.Кузь. – Київ : Музична Україна, 1983. – 136 с.
У творчості гетьмана української музики М.В.Лисенка особливе місце посіли обробки народних пісень. Обробки робив протягом усього життя. Серед них і хорові твори та вокальні ансамблі на тексти Т.Г.Шевченка. За тематичною спрямованістю вони найрізноманітніші: від пафосно-героїчних до ліричних, веселих, жартівливих з танцювальною мелодією та навіть журливих. Популярні серед них: «Заповіт», «Іван Гус», Орися ж ти, моя ниво», «Була собі Гандзя», «Не хочу я женитися» та ін.
Плавай, плавай лебедонько [Ноти] : Народні пісні на слова Т.Шевченка / Упор., вст. ст. та прим. О.А.Правдюка; Під ред. В.Ф.Таловиря. – К. : Музична Україна, 1981. – 150 с. – Вступна стаття: с.5; Примітки: с.146.
У цьому виданні відібрані кращі зразки Шевченкових пісень. Велику частину віршів поета український народ поклав на народні наспіви і вони стали органічною складовою частиною пісенності України. Ставши найбільш популярними, вони дістали право репрезентувати кожний твір поета в народній музичній інтерпретації.
Андрос, Ніна Іванівна.
Музична інтерпретація поезії Шевченка : На матеріалі хорових творів українських радянських композиторів / Андрос, Ніна Іванівна ; Під ред. О.А.Голинської, Н.Ф.Мищенко. – К. : Музична Україна, 1985. – 72 с.
Монографія присвячена кращим сторінкам української радянської музичної Шевченкіани, пов’язаним з вокально-хоровою творчістю видатних композиторів — К. Стеценка, Л. Ревуцького, С. Людкевича, А. Штогаренка. Особливості музичного втілення поезії великого Кобзаря розглядаються в їх історичному розвитку, у взаємозв’язку з традиціями української класики і насамперед з творчістю корифея української музики — М. В. Лисенка.
018 Станкович, Євгеній Федорович.
Симфонія-Диптих на вірші Т.Г.Шевченка [Ноти] : Для мішаного хору без супроводу / Станкович, Євгеній Федорович ; Під ред. І.В.Щербакова. – Київ : Музична Україна, 1991. – 64 с. : ноти.
Серед багатьох творів вокально-інструментального жанру Євгена Станковича особливе місце посідає «Симфонія – диптих» на вірші Т.Г.Шевченка для мішаного хору a cappella. Багато творів присвячено трагічним сторінкам історії України, боротьбі народу за волю і свободу. Унікальність музики Станковича у поєднанні фольклору з найскладнішою багатошаровою поліфонією, в сполученні народної інтонації з сучасними оркестровими барвами, неперевершеним майстром яких він є.

Концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка

У суботу, 12 березня 2016 року, бібліотека відділу мистецтв «Молода гвардія» запрошує всіх бажаючих на концерт української ліричної пісні, який відбудеться до Дня Народження Тараса Григоровича Шевченка. 

Захід розпочнеться о 14:30. У концертній програмі візьмуть участь МИХАЙЛО СЕЛЕЗНЬОВ (баритон) – викладач кафедри академічного та естрадного вокалу Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, ЛАРИСА ЛАБІНЦЕВА (партія фортепіано) –лауреат міжнародних конкурсів, доцент кафедри інструментально-виконавської майстерності Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка.

Головною метою заходу є вшанування і популяризація засобами мистецтва творчої спадщини великого Кобзаря. В цей нелегкий для країни час нове покоління України черпає натхнення і надію у творчості великого поета. В історії світової культури є чимало титанів Духу. Тарас Шевченко – один із них. Адже його творчість – це найвища академія українського народу, у якій акумульовано минуле, прийдешнє та майбутнє.

Запрошуємо всіх бажаючих! Вхід безкоштовний.

 

 

Виставка “Чарівна емаль”

Автор виставки – Марія Зенькова – молода, талановита художниця. Марія народилася 16 березня 1992 року в м. Києві. В 2015 р. закінчила Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М Бойчука, спеціалізація монументально-декоративне мистецтва. З 2014 р. працює викладачем в Православному центрі прикладних мистецтв ім. преподобного Іоана Дамаскіна та Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М Бойчука. Художниця працює в техніці гарячої емалі.
Навчається в аспірантурі Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Запрошуємо відвідати нашу виставку. Захоплення гарантуємо!

Вибір майбутньої професії

У відділі мистецтв МСМБ «Молода гвардія» відбувся другий профорієнтаційний урок для учнів 9-го класу школи № 7 ім. М.Рильського з навчального курсу «Планування кар’єри: максимум користі, мінімум помилок». Провідний фахівець відділу організації профорієнтації КМЦЗ Танасевська Олена Миколаївна запропонувала учням пройти експрес-тестування на виявлення схильностей до певного роду занять і свідомо зробити правильний вибір, враховуючи свої нахили та здібності.