У квітні цього року відділ мистецтва Київської міської бібліотеки для юнацтва «Молода гвардія» гостинно відчинив двері для студентів Київського художнього училища прикладного мистецтва, митців, шанувальників та відвідувачів бібліотеки. Адже у затишному артхолі демонструвалася художня виставка, присвячена 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка.
Саме образ Великого Кобзаря, його многотрудне життя, пам’ятні місця, де він бував, об’єднали роботи київських художників різних років, різних шкіл та технік зображення в одну тематичну виставку. І ще однією рушійною силою цієї події були родичі митців: Тетяна Мацапура – дочка В. І. Бури-Мацапури, Володимир Сліпченко – син М. Ф. Сліпченка, Леся Липовка – онука художника-графіка О.Я. Рубана та інші.
Докладно і ґрунтовно про життя та творчість Кобзаря – талановитого поета і художника, розповіла Олена Слободянюк, науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка. Талант художника у нього прокинувся першим. На ілюстраціях з альбому, виданого Музеєм, було продемонстровано копії з картин, за які Тарас Григорович отримав три срібні медалі Петербурзької Академії мистецтв. Вони тепер – у Музеї його імені в Каневі на Чернечій (Тарасовій) горі. А 1844 року Т. Шевченко підготував і видав альбом офортів «Мальовнича Україна» (який зберігається в Публічній бібліотеці НАН України). Але творчий процес безжально перервав арешт. Йому, як активному (і дуже небезпечному!) члену Кирило-Мефодіївського товариства у засланні, згідно з царською резолюцією: було суворо заборонено писати і малювати.
З усіх вишуканих мистецтв Тарасові Шевченку найбільше подобалася гравюра. Мистецтвознавець розповіла також про те, як після заслання він продовжив створювати та вдосконалювати власну техніку офорта. Офортна голка виявилася придатнішою для безпосереднього вираження художнього задуму. Рука повинна бути міцною, а голова світлою. Уточнений і поглиблений малюнок офортною голкою по покритому шаром лаку металевому листу, протравлюється кислотою. Потім протравлені лінії заповнюють фарбою і з дошки роблять відбитки на папері. Різний тон ліній, кут, товщина передають світлотіні, атмосферу та віддалі у зображеному малюнку. Перед уважними слухачами було продемонстровано кілька дощок, виготовлених Тарасом Григоровичем.

Продовження буде!