У четвер, 6 червня, у всьому світі відзначатимуть 110-річчя від дня народження Арама Ілліча  Хачатуряна.97975010 Арам Хачатурян – видатний радянський композитор;  його мелодії з всесвітньо відомих балетів «Спартак» і «Гаяне» заслужено вважаються одними з найпопулярніших в світі.
Народився Арам Ілліч у 1903 році в Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія), в сім’ї бідного ремісника.
Творчість А. Хачатуряна вражає багатством образного змісту, широтою використання різних форм і жанрів. У його музиці отримали втілення теми і сюжети, які малюють героїко-трагічні події далекої історії і сучасності; яскраво закарбувався багатий світ думок, почуттів і переживань нашого сучасника. Своїм мистецтвом Хачатурян натхненно оспівав життя рідної та близької йому Вірменії.
У 1922 році поступив в музичний технікум ім. Гнесіних. Він навчався в класі віолончелі, а потім перейшов у клас композиції.
У 1929 р. Хачатурян вступає до Московської консерваторії, а у 1934 р. Хачатурян з відзнакою закінчує консерваторію і продовжує удосконалюватися в аспірантурі. Написана в якості дипломної роботи Перша симфонія завершує студентський період творчої біографії композитора. Інтенсивний творчий ріст дав чудові результати – майже всі твори студентського періоду стали репертуарними. Такі передусім Перша симфонія, фортепіанна Токата, Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано, Пісня-поема (на честь ашугів) для скрипки і фортепіано та ін
Ще більш досконалим витвором Хачатуряна з’явився Фортепіанний концерт (1936), створений в роки навчання в аспірантурі, він приніс композиторові світову популярність.
За 4 роки війни їм створені балет «Гаяне» (1942), Друга симфонія (1943), музика до трьох драматичних спектаклів OLYMPUS DIGITAL CAMERA(«Кремлівські куранти» – 1942, «Глибока розвідка» – 1943, «Останній день» – 1945), до кінофільму «Людина № 217» і на її матеріалі Сюїта для двох фортепіано (1945), складені сюїти з музики до «Маскарад» і балету «Гаяне» (1943), написані 9 пісень, марш для духового оркестру «Героям Вітчизняної війни» (1942) , Гімн Вірменської РСР (1944).
До теми війни Арам Хачатурян звертався і в повоєнні роки: музика до кінофільмів «Сталінградська битва» (1949), «Російське питання» (1947), «У них є Батьківщина» (1949), «Секретна місія» (1950), до п’єси « Південний вузол »(1947). Нарешті, до 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1975) було створено одне з останніх творів композитора – «Урочисті фанфари» для труб і барабанів.
У післявоєнні роки Хачатурян продовжує складати в різних жанрах. Найбільш значним твором став балет «Спартак» (1954). «Всі досягнення сучасної музичної культури я вважав за необхідне залучити для розкриття високої теми “Спартака”. Тому балет написаний сучасною мовою, з сучасним розумінням проблем музично-театральної форми», – писав Хачатурян про свою роботу над балетом. У 1950 р. Хачатуряна запрошують професором класу композиції одночасно в Московську консерваторію і в Музично-педагогічний інститут ім. Гнесіних. За 27 років своєї педагогічної діяльності Хачатурян випустив десятки учнів, серед яких А. Ешпай, Е. Оганесян, Р. Бойко, М. Таривердієв, Б. Троцюк, А. Вієру, Н. Терахара, А. Рибяіков, К. Волков, М . Мінков, Д. Михайлов та ін
Початок педагогічної роботи співпав з першими дослідами диригування власними творами. З кожним роком число авторських концертів зростає. Поїздки по містах Радянського Союзу перемежовуються з гастролями в десятки країн Європи, Азії, Америки.
Пізній період творчості Хачатуряна ознаменувався створенням «Балади про Батьківщину» (1961) для баса з оркестром, двох інструментальних тріад: концертів-рапсодій для віолончелі (1961), скрипки (1963), фортепіано (1968) і сольних сонат для віолончелі (1974), скрипки (1975) і альта (1976); для фортепіано були написані Соната (1961), присвячена своєму вчителеві Н. Мясковського, а також 2 том «Дитячого альбому» (1965, 1 том – 1947).
Значення мистецтва Хачатуряна полягає в тому, що його творчість стала конкретним виразом плідності взаємодії традицій музичних культур Сходу і Заходу.
Помер Арам Ілліч Хачатурян в Москві 1 травня 1978.

Шановні читачі, якщо Ви бажаєте прослухати запальні мелодії з кавказьким присмаком видатного вірменського композитора Арама Хачатуряна, або ознайомитися з його біографією – завітайте до відділу мистецтв, бібліотеки МСМБ “Молода гвадія”.