Це цікаво


Короткого життя яскравий слід…


Изображение

Борис Гинзбург. Короткой жизни яркий след. 1933-1963. — К., 2013. — 248 c., 227 илл.

Протягом уже півтора століть багато українських художників надихалися долею і поетичною спадщиною великого Кобзаря. Серед майстрів пензля і Борис Гінзбург.
До ювілейної виставки, присвяченій століттю з дня смерті Т. Г. Шевченка, художник виконав п’ять естампів — «Доля поета», «Караюсь, мучуся … але не каюсь», «Т. Шевченко і діти »,« Жінки навіть … пішли в гайдамаки »,« Під час останньої подорожі по Україні ». Всі роботи були виконані в техніці літографії протягом 1961 — 1962 років.
Борис Наумович Гінзбург будучи родом з Кривого Рогу, свою юність і молоді роки пов’язав з Києвом, навчався в Республіканській художній школі ім. Т. Шевченка, потім у Київському державному художньому інституті, пізніше у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР. Тут же, в Києві, в тридцять років трагічно обірвалося його життя.
І все ж Борис Гінзбург залишив короткого життя яскравий слід — значну художню спадщину, яку максимально повно представлено в цьому виданні. Художник звертався до жанрових сюжетів, працював у пейзажі, портреті, створив станкові роботи та ілюстрації до творів Т. Шевченка та Л. Українки — діапазон його творчих устремлінь і пошуків надзвичайно широкий. Серед них літографії, живописні роботи маслом, вишукані акварелі, графічні малюнки, виконані вугіллям і графітним олівцем.
У буденних проявах життя він умів бачити красу — справжню і непомітну, сповна передаючи відчуття прекрасного у своїх роботах. У цьому альбомі представлено всю творчу спадщину. Значний інтерес викликають особисті листи художника і фотографії його часу. Важливим моментом у розумінні особистості Бориса Гінзбурга стали спогади дружини Зої Гінзбург.
Запрошуємо фахівців, зацікавлених осіб та шанувальників художнього мистецтва до нас для знайомства з ілюстрованим альбомом, в якому вперше зібрано весь творчий доробок художника.

 

У Маріїнському парку з’явилось «Дерево бажань»


1Нещодавно у Києві, поблизу музею води, з’явилась незвична кована скульптура «Дерево бажань», біля якої кожен охочий може загадати найпотаємніше бажання.

За словами організаторів, варто лише добре подумати про те, чого прагнеш найбільше  і потерти магічну скульптуру.

Якщо ж бажаєте бути багатим та успішним – Вам допоможе курочка Берегиня, яка живе у підніжжя дерева.

Мрієте про продовження роду – тоді доторкніться до гнізда з яєчками.

Молодість та красу Вам подарують Молодильні яблучка у кроні дерева.

Потримавшись за коріння, можна побажати здоров’я та довголіття своїм близьким.

Загалом на створення скульптури київським майстрам знадобилося більше двох місяців. Результатом їхніх зусиль стало залізне дерево заввишки 4 метри та вагою майже 2 тонни.

0711164416

1 липня Україна відзначає День архітектури


«Великая архитектура – это величайшееarxitekt свидетельство человеческого величия» – Франк Ллойд Райт

Шановні кияни!Професійне свято українських архітекторів і цінителів архітектурних шедеврів країни – День архітектури України відзначається щорічно 1 липня.

Приміть щирі вітання з Днем архітектури України, який започатковано в 1995 році Указом Президента України № 456/95 у Всесвітній день архітектури.

З нагоди свята дозвольте привітати усіх працівників галузі містобудування та архітектури  та висловити подяку за Вашу неоціненну працю, масштаб якої людство усвідомлює ось уже протягом багатьох століть.

Завдяки Вам в Україні існують справжні перлини зодчества, високо оцінені на міжнародному рівні. Ви зводите споруди для роботи і відпочинку, втілюєте у камені свої почуття і ця творчість удосконалює мистецьку і презентаційну складові нашої країни.

Шановні архітектори, від усього серця зичимо Вам сил та творчого натхнення для втілення в життя сучасних та цікавих проектів з використанням новітніх технологій та оригінальних конструкторських рішень.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, визнання колег та нових досягнень в справі розбудови усіх куточків нашої держави, формуванні архітектурного обличчя України та збереження її історичного надбання.

 З повагою, artlibraryblog.wordpress.com

Привітання з Днем Конституції України!


1911605

Шановні співвітчизники!

У 1996 році українські громадяни отримали Основний закон, який гарантував їм права та свободи, наблизив Україну до країн з розвинутою демократією та остаточно закріпив незалежність нової європейської держави.

Прийнята 18 років тому, Конституція увійшла в наше життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Депутати Верховної Ради працювали над її проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня 1996 року. В результаті було ухвалено консолідоване історичне рішення щодо найголовніших державних символів – синьо-жовтого прапора, герба та гімну, єдиної державної української мови.

Народження Основного закону країни закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав і свобод людини, сприяло подальшому зміцненню міжнародного авторитету України.

Відзначаючи це свято, ми повинні пам’ятати, що витоки свого історичного конституційного мислення ми ведемо від видатних вітчизняних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського. Згадаймо й про незабутнього гетьмана Пилипа Орлика, котрий ще у 1710 році створив прообраз першої української конституції – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького».

Конституція увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність – фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.

Від усього серця, бажаємо, аби кожен громадянин відчував, що його життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека справді являють собою найвищу цінність.
Нехай мир і взаєморозуміння сприяють подальшій розбудові нашої державності, становленню достатку в кожній сім’ї.

Зі святом Вас! З повагою, artlibraryblog.wordpress.com

Жіночі образи в мистецтві!…


А Венера Мілоська… Незрівнянна пластика її форм — то справжня Еллада, недосяжна і вічна.
Чарівні, злегка засмучені богині Боттічеллі, загадкові посмішки мадонн Леонардо…
Красуні Тіціана-хіба не італійський Ренесанс? Земні, повнокровні вакханки Рубенса, манірні, витончені маркізи Ватто — чи не вони є символами бароко і рококо?
Образ жінки-то образ часу, країни, народу!…
«Рождены мы в самый светлый час
Женщинами, в доброте святыми…»
(Расул Гамзатов)
Віки проходять, художники змінюються, бо відходять у вічність, як і всі люди, -залишаються лише образи, створені ними навічно! І чим достойніший майстер творіння, тим точніше і узагальненіше він відображає свою епоху.
Перед нами картинна галерея жіночих портретних образів ще не давньої епохи. В чому чарівність їх? В неабиякій емоційності, різноманітності полотен, в якійсь особливості, інтимній, прихованій від багатьох, тільки не від художника, довірливій розмові з глядачем. Чим більше вдивляєшся в ці полотна, тим владніше діють на вас любов до життя, ясність, виразність, духовний зміст і багатство душі, які втілив художник в зміст твору (портрету) . Захоплення викликає від огляду картин те, що вони живуть , дихають різноманіттям почуттів, які притаманні кожному художнику. Натхненні і мрійливі, життєрадісні і заклопотані, розкуті і стримані, відверті і потайні-таке розмаїття образів жінок, відтворених в творах художника.

Мистецтво і час… Враження від огляду виставки…


А далі – уважний огляд експонатів виставки. Ось перед нами робота народного художника України, академіка В. І. Касіяна, відомого українського графіка, ілюстратора п’яти видань «Кобзаря», лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка. На офорті «Т. Г. Шевченко і Ф. І. Йордан» який був виконаний ще до війни – у 1941 році, разом з Кобзарем зображено досвідченого митця-гравера.
Роботи свого батька, заслуженого художника України М. Ф. Сліпченка представив його син Володимир. Було виставлено краєвиди Канева, тематичні композиції «Друзі: Т. Шевченко та М. Щепкін у Москві (1964 р.)», «Шевченко і рибалки», «Київ. У парку Т.Г. Шевченка (1969 р.)».
Впадають в очі легкі, ніби прозорі графічні роботи Віри Бури-Мацапури: «Будинок Максимовича у Прохорівці, де бував Т. Шевченко у 1859 р.», а також дуб Шевченка, який зберігся до сьогодні. Роботи виконано тушшю, пером, аквареллю. Чудові гравюри та ксилографія заслуженої художниці УРСР Стефанії Гебус-Баранецької: «Катерина», «Кобзар», «Мені тринадцятий минало…» та інші. Читать далее

Отслеживать

Get every new post delivered to your Inbox.